Всепроникний спокій приємного осіннього повітря в Херсоні – це лише зовнішня видимість. Люди ходять вулицями, але, дивлячись на небо, відчуваєш постійну загрозу. Тут, в Україні, Угорська Екуменічна Служба допомоги (УЕСД) щодня стикається з тим, як достукатися до найбільш вразливих верств населення, чиї умови життя ще більше погіршилися за місяці війни.
Барнабаш Сатмарі, директор з надзвичайних ситуацій Угорської Екуменічної Служби Допомоги в Україні, перебуває на лінії фронту, оцінює ситуацію та потреби поблизу, щоб закласти новий фундамент, побудувати нову основу для майбутньої допомоги. Про це – репортаж журналістки видання Ріти Шімон, яка спілкувалася з представником організації під час зустрічі на півдні України.
«Найважливіше – бути тут і реагувати на потреби, але водночас і на місцеві ресурси, щоб допомогти стабілізувати українську систему соціального захисту і дати людям можливість жити незалежно, оскільки постійне надання допомоги може легко перетворитися на джерело залежності», – каже Барнабаш Сатмарі, який на власному досвіді відчув руйнівні наслідки війни, побачивши, як як на мешканців впливають перебої з електропостачанням, нестача води чи навіть постійна незахищеність.
Пункти допомоги: «бастіони» на місцях
У співпраці з місцевими організаціями УЕСД протягом минулого року реалізувала проект в Херсоні, де було відкрито 14 пунктів допомоги і 20 – у районах, прилеглих до лінії фронту. Однак ці пункти стали чимось набагато більшим, ніж просто місцем розподілу допомоги: вони також надавали юридичну, координаційну та психосоціальну підтримку на додаток до продуктових наборів, а також допомагали з евакуацією людей, які живуть поблизу лінії фронту. Часто місцеві мешканці приходили до цих пунктів для вирішення своїх повсякденних проблем.
«У найбільш вразливих місцях, де немає іншого вибору, ми надаємо допомогу в натуральній формі, але грошові виплати також необхідні, щоб дати поштовх економіці”, – пояснює Барнабаш, розповідаючи про різні форми підтримки й зазначаючи, що за останні два з половиною роки організація допомогла майже 800 000 людей і доставила понад 2300 тонн допомоги.
“Ми не хочемо повністю демонтувати центри допомоги після завершення проекту, тому що хочемо продовжувати цю роботу в майбутньому. З адміністрацією Херсона ми контактуємо з 2016 року. Довготривала співпраця з ними, місцевими організаціями та ООН дозволяє нам бути там, де ми найбільш потрібні, і хоча джерела допомоги змінюються, наша присутність залишається стабільною. Ми знаємо, що будь-що може статися в будь-який момент, і серед людей тут є ніби смиренність, але вони все ще мають надію, і саме тому ми і всі інші гуманітарні організації повинні бути тут», – каже координатор гуманітарної допомоги в Україні.
Потужну допомогу організації також високо оцінив заступник мера Херсона Антон Єфанов, який подякував за ремонт більше десятка притулків лише за останній рік.
“Масштаб проекту з відновлення притулків не має аналогів , – сказав Тамаш Келемен, менеджер з міжнародних зв’язків організації. – Організація розпочала роботу зі значною перевагою завдяки нашій 25-річній присутності в Україні та мережі місцевих партнерів. Ми також відіграємо провідну роль у широкомасштабній роботі ACT Alliance з надання допомоги в Україні. Однак після двох років відносного стабільного забезпечення ми зіткнулися з нестачею ресурсів. У міру того, як війна затягується, міжнародна увага та можливості дещо зменшуються, і це відчувається Багато організацій вказують на те, що вони більше не можуть робити великі інвестиції в інфраструктуру. Тому дуже важливо, щоб ми змогли реалізувати такі проекти, як будівництво притулків, які зараз є основою для інших планів. Завдяки реконструкції притулки тепер доступні для проведення різних заходів. Ми заклали фундамент, на якому місцеве населення може розвиватися далі.
На жаль, ми бачимо, що цей конфлікт затягується. Малоймовірно, що війна в Херсоні, наприклад, впаде нижче певної інтенсивності і місто з його майже 100 000 мешканців буде в безпеці в найближчій перспективі, а життя в підземеллях припиниться, тож нам доводиться задовольнятися тим, що є, а не тим, що треба. Ми допомагали і допомагаємо, наприклад, взявшись за переобладнання підвалу багатоквартирного будинку під прихисток з більш-менш притомними умовами проживання. Наразі це приміщення використовується як притулок для місцевих мешканців та відвідувачів (люди, котрі постраждали від домашнього насильства) кризового центру (Херсонський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді), який ми підтримуємо. Більше двадцяти людей ночують тут щоночі в жахливих умовах…”
Інфраструктура: відбудова з руїн
Давидів Брід був деокупований 4 жовтня 2022 року. Це знищене росіянами село також яскраво свідчить про велику потребу у відбудові інфраструктури в країні. Застарілі водогони, які пролежали під землею 50 років, стали майже непридатними для використання.
«Ці труби зараз настільки засмічені, що тиск води майже дорівнює нулю, а питна вода для мешканців стала небезпечною і шкідливою для здоров’я», – каже Барнабаш Сатмарі, тримаючи в руці сильно іржаву чавунну трубу під час огляду об’єкту, який став результатом не лише війни, але й десятиліть занедбаності та браку коштів. За підтримки організації було замінено кілометр водогону в селі, що забезпечило близько 60 сімей якісним та достатнім водопостачанням. у співпраці з Угорської Екуменічної Служби Допомоги
УЕСД вважає відновлення інфраструктури ключовим елементом своєї стратегії, оскільки ці інвестиції необхідні не лише для безпосереднього виживання, але й для виживання громад.
Останнім прикладом є будівництво за підтримки угорського уряду місцевого центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), який включає в себе поліклініку та поштове відділення в Синяцькому районі Київської області. Виступаючи на церемонії відкриття, Левенте Мадяр, парламентський державний секретар Міністерства зовнішньої економіки і закордонних справ, зазначив, що інвестиції у розмірі 2 млн. євро були здійснені за відносно короткий час. Політик підкреслив, що Угорщина здійснює найбільшу гуманітарну операцію в історії України у співпраці з у співпраці з Угорської Екуменічної Служби Допомоги.
Ласло Легел, керівник Угорської Eкуменічної Cлужби Допомоги зазначив, що це не єдиний проект в регіоні, оскільки вже завершено будівництво контейнерного дитячого садка в Загальцях і станції швидкої допомоги в Бучі, а в Загальцях триває реконструкція пошкодженої під час бойових дій школи, яка, як очікується, буде завершена у вересні наступного року.
Психосоціальна підтримка: лікування невидимих ран
В Україні кількість пацієнтів, які скаржаться на проблеми з психічним здоров’ям, з 2023 року подвоїлася. Згідно з нещодавнім дослідженням, 54 відсотки українців страждають на посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), і значна частина з них має серйозний стан.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), майже 10 мільйонів українців живуть з проблемами психічного здоров’я або піддаються ризику їх виникнення внаслідок триваючого воєнного стресу. Очікується, що близько 3,9 мільйона з них матимуть помірні або важкі симптоми. ПТСР і тривожні розлади особливо поширені, оскільки і військовослужбовці, і цивільні регулярно стикаються з травматичним досвідом. Міністерство охорони здоров’я України очікує, що загалом 15 мільйонів людей потребуватимуть психологічної підтримки в майбутньому. Історичні приклади, такі як ПТСР жертв Голокосту в Польщі, показують, що травма може охоплювати покоління і потребує тривалого лікування.
Руйнівні наслідки війни не лише завдають фізичної шкоди, але й залишають психологічні шрами на психіці людей. У майбутньому організація також має намір більше зосередитися на психосоціальній підтримці, оскільки наслідки травми війни тільки зараз починають по-справжньому проявлятися.
“ПТСР, домашнє насильство, зміни в розвитку особистості дітей – це все довгострокові наслідки війни, які потребують вирішення», – говорить Барнабаш. В Угорщині вже розроблені методологічні програми у сфері кризового втручання, і УЕСД хоче передати ці знання Україні.
У Яношах та Берегові вже існують будинки «Впевнений старт», де, окрім раннього розвитку дітей, створюють громадський центр, у якому батьки та опікуни можуть отримати кваліфіковану допомогу. Багато дорослих, які переживають низку травм внаслідок війни, потребують такого центру. Реінтеграція солдатів-інвалідів, які були демобілізовані з української армії, – ще один важливий проект, який УЕСД планує розпочати на Закарпатті.
– Зміцнення місцевих громад, забезпечення економічної стабільності та покращення соціальних систем є частиною нашої стратегії. Ми не можемо охопити всіх, але для тих, кому ми можемо допомогти, це дійсно має величезне значення», – говорить Барнабаш Сатмарі з такою відданістю справі, що кожен, хто його слухає, відчуває себе зобов’язаним зробити щось, щоб допомогти. Саме ця рішучість рухає організацію вперед, даруючи надію і заохочення тим, хто цього найбільше потребує, з вірою в те, що «якщо двоє з вас погодяться на землі про що б вони не попросили, все це буде їм дано від Отця мого Небесного». І немає сумніву, що полегшити страждання людей і домогтися якнайшвидшого закінчення війни хочуть не тільки двоє чи троє.
Скільки б коштувала відбудова України?
Згідно з останнім дослідженням Світового банку, ООН та Європейської комісії, через два роки після початку російського вторгнення відновлення України коштувало 486 мільярдів доларів – у 2,8 рази більше, ніж ВВП країни у 2023 році.
Прямі збитки від бойових дій досягли 152 мільярдів доларів США, причому найбільше постраждали Донецька, Харківська, Луганська, Запорізька, Херсонська області та Київ.
Непрямі витрати, ймовірно, становитимуть ще 499 мільярдів доларів – перебої у виробництві та торгівлі, а також витрати, пов’язані з війною, такі як розчищення завалів. Кілька будівель світової спадщини та сотні культурних і туристичних об’єктів були серйозно пошкоджені під час війни. Найнагальніші завдання включають відновлення енергопостачання, відбудову житла, відновлення водної та транспортної інфраструктури. Найбільше коштів, 17% від загальної суми, або $80 млрд, буде витрачено на житлове будівництво, $74 млрд – на транспорт і $67,5 млрд – на комерційну та промислову реконструкцію.
Для порівняння, у 2023 році близько 40% населення країни, або понад 17,6 мільйона людей, потребували гуманітарної допомоги. Внаслідок війни інфраструктура в багатьох регіонах України, переважно на сході та півдні, зазнала серйозних пошкоджень: майже 720 000 людей живуть у пошкоджених будинках, зруйновано понад 4 000 шкіл і багато медичних закладів.
Минулого року План гуманітарного реагування ООН (ПГР) визначив загальну вартість гуманітарної допомоги в Україні на рівні $3,9 млрд, з яких до кінця року було зібрано близько $2,2 млрд. Сполучені Штати є найбільшим донором, який виділив понад 1 мільярд доларів. За США йдуть Європейський Союз і Німеччина. Програми допомоги охопили майже 11 мільйонів людей, які отримали життєво необхідну допомогу, таку як продукти харчування, медичне обслуговування, зимове паливо та одяг, особливо ті, хто живе в районах, близьких до лінії фронту. 600 гуманітарних організацій, створених для надання допомоги в Україні, в тому числі понад 430 місцевих партнерів, відіграють вирішальну роль у реагуванні на місцях, згідно зі звітом Управління ООН з координації гуманітарних питань (УКГП) за 2023 рік.
Ще більш шокуючим є те, що, за словами Сергія Кислиці, Постійного представника України в ООН, лише у 2024 році Росія вже запустила понад 1 000 ракет, понад 3 000 безпілотників та сотні авіабомб по Україні. Одна з найбільших російських атак 26 серпня коштувала окупантам близько 1,26 мільярда доларів. Російські війська атакували країну за допомогою 109 безпілотників Shahed, десятків крилатих та інших ракет за кілька годин. Вартість іранських безпілотників Shahed оцінювалася приблизно в $21,3 млн, а середня вартість ракет, залежно від типу, становила від $1 млн до $3 млн.
Ріта Шімон (Херсон-Ужгород)
