Камерно-інструментальний ансамбль «Угорські мелодії» Закарпатської обласної філармонії зігрів прохолодний осінній вечір жвавими угорськими чардашами та зворушливими народними творами і піснями з оперет. Програма, яку підготувала художній керівник колективу Діана Гавата, була такою ж різноманітною і чарівною, як і сама осінь.
Під час концерту музика нагадувала про швидкоплинність життя і про те, що, як і кожна пора року, кожен етап нашого життя має свою магію, якщо ми проживаємо його з відкритим серцем.
«Осінь – друга весна, де кожен листок – це квітка», – Альбер Камю.
Кажуть, що осінь – це час, коли, окрім краси природи, можна віднайти те ідилічне відчуття у келиху доброго вина чи старовинній мелодії, яка дарує хвилини радості. Іштван Халус чудово передав цю невимушену атмосферу своїми народними піснями, серед яких «Пив я ввечері червоне вино» та «Падає листя з дерева…».
Публіка також аплодувала дуету Поліни Гонтар з Олександром Садварі.
Концерт був унікальним поєднанням меланхолії та грайливої життєрадісності. Українські пісні набули іншого значення в умовах війни і звучали ще більш зворушливо. Неаполітанська пісня Енріко Канніо «Закоханий солдат» прозвучала у виконанні соліста Артема Позднякова як данина пам’яті захисникам, що воюють на фронті. Ця символічна підтримка стала надією та підбадьоренням для всіх тих, хто знаходиться далеко від своїх близьких.
Бадьорі мелодії з опери Миколи Лісенка «Наталка Полтавка» та оперет Ференца Легара і Йоганна Штрауса нагадали нам, чому варто прагнути до свободи і боротися за щастя.
Ріта Шімон
