Асоціація «Нова Хвиля» була заснована в лютому 2019 року для представлення інтересів української молоді та молодих сімей, які проживають в Угорщині. Своїми діями та ініціативами вони прагнуть об’єднати однодумців та збагатити культурне та громадське життя українців в Угорщині.
Нещодавно на чолі організації змінився голова. На зміну Ліліані Гресі, спікеру парламенту української національної меншини, яка очолювала об’єднання протягом п’яти з половиною років, прийшла Євгенія Єдлічка, віце-президент. Ми поговорили з новим президентом про досягнення, плани на майбутнє та становище української громади в Угорщині.
Євгенія Єдлічка народилася в Ужгороді і приїхала до Угорщини у 2001 році, щоб закінчити середню школу. Виховувалася в українській родині, вивчала мову в україномовній школі, до навчання в Угорщині ходила до загальноосвітньої школи № 10 ім. Дайка Габора в Ужгороді.
– Оскільки я не дуже добре знала угорську мову, то більшу частину вільного часу проводила з українцями свого віку, – згадує Євгенія. – У той час Українське національне самоврядування ініціювало створення танцювального колективу «Веселка», учасником якого я стала. Саме тут я познайомилася із людьми, котрі згодом стали об’єднанням «Нова Хвиля».
Нова Хвиля була заснована на базі Асоціації угорсько-українського партнерства, коли тодішній президент Асоціації Пал Молнар попросив Ліліану Грексу очолити асоціацію у 2018 р. Ліліана вже набула значного досвіду роботи в українському муніципалітеті столиці і встигла запровадити там багато новацій. Ліліана принесла омолодження та новий імпульс в МУПЕ, яке було перейменовано на «Нову хвилю».
Перші великі заходи відбулися у 2019 році, коли ми запросили Кобзарів Шпилястих та організували перший флешмоб «Коляда». Ми також організували вишиванковий флешмоб у центрі Будапешта. Ми організували ці заходи з неприхованою метою зробити угорське суспільство більш обізнаним про ціннісну культуру та традиції українського народу.
– «Щоб якомога ширше представляти українську національну меншину, я балотувався на місцевих виборах 2019 року і була обрана до українського муніципалітету Будапешта», – розповіла вона. Я виявила, що в той час заходи в основному організовувалися на рівні асоціації. Щоб розширити нашу діяльність, Асоціація «Нова хвиля» балотувалася окремо на цьогорічних виборах. З 2019 року основним стовпом нашої програми став розвиток україномовної освіти, першим кроком якого став запуск у вересні 2023 року за підтримки наших членів першої додаткової школи – Національної української школи з поглибленим вивченням рідної мови ім. Лесі Українки в Будапешті, яка має філію в Ніредьгазі. Тут діти української національності вивчають і вдосконалюють свої знання рідної мови та української культури. Школа виконує функцію збереження ідентичності, але діти біженців також приєдналися до угорськомовних шкіл і відвідують їх. Але для нас також важливо підтримувати Українську Греко-Католицьку Церкву в Угорщині. Люди тут вже давно просять, щоб була побудована їхня власна церква. Ми також відчуваємо, що це справа серця – видавати книжки українською мовою.
Серія «Народні казки», першою частиною якої є збірка п’яти народних казок Ченге Рібізлі із Залки Віраг під назвою «Рібізлі на краю світу», видана українською мовою. Перше українське видання книги було здійснене за підтримки угорського уряду. Друге видання збірки оповідань вийшло накладом 4 500 примірників у співпраці з Національною бібліотекою ім. Сечені, видавництвом Móra Book та PKÜ. Українська книга, яка включає вісім оповідань, була розповсюджена переважно серед українських родин біженців в Угорщині, а відтоді її отримали діти українських біженців у кількох країнах. Україномовна збірка народних казок «Рибізлі на краю світу» була видана українською мовою з розширеним змістом та багатими ілюстраціями порівняно з першим українським виданням.
Асоціація хотіла б зміцнити зв’язки з українськими організаціями. Одним із перших кроків у цьому напрямку стала І угорсько-українська молодіжна конференція та круглий стіл NOVAdays, організована в Будапешті влітку цього року. На заході представники українських молодіжних організацій з Угорщини мали можливість зустрітися з членами українських молодіжних організацій, зокрема з лідерами угорських молодіжних організацій із Закарпаття. Українців представляли 55 молодих людей з різних регіонів України.
– Мета – розширити нашу діяльність, вивести її на міжнародний рівень, зробити так, щоб наш голос почули за межами Угорщини, щоб про нас дізналися, – підкреслила Євгенія. – У цьому контексті ми долучилися до акції «Молитва за Україну» в Ужгороді. Захід, який проводився вже в одинадцятий раз, традиційно відбувся в День Незалежності України, на світанку 24 серпня. Ми долучилися до нього за допомогою онлайн-трансляції з катера на Дунаї. Але ми також вважаємо важливим сприяти інтеграції українських біженців, які прибули до Угорщини. Усе це в такий спосіб, щоб уникнути асиміляції, щоб українці, які живуть тут, могли зберегти свою ідентичність, практикувати рідну мову і зберігати свою культуру. Як випливає з нашої назви, ми повинні надавати програми, в першу чергу, для молоді та сімей. Наша мета – передати молоді українські національні цінності та традиції, зміцнити українську національну ідентичність.
Це було метою їхнього літнього табору на озері Балатон, який був організований вже вчетверте. Серед іншого, діти мали змогу взяти участь у тренуваннях з тенісу, дискусіях у малих групах, танцювальних уроках та розважальних заходах. Цього року темою табору був український космополітизм. Наші програми спрямовані як на тих, хто живе тут десятиліттями, так і на тих, хто втік до Угорщини, рятуючись від війни.
– У нас є чотири-п’ять великих заходів на рік, – додала Євгенія. – Окрім дитячого табору, це вже згадані Коляда, Вишиванка та День Гуски. Останній є своєрідною підготовкою до Різдва. До Великодня у нас є День Пашки. Ми також хотіли б повернути свято Івана Купала, яке порушує традиції. Ми можемо вважати, що нам пощастило, оскільки з 1993 року в Угорщині діє закон про підтримку національних меншин. Закон дозволяє нам вільно практикувати нашу культуру і мову. Крім того, національна меншина повинна мати своє представництво в органах місцевого самоврядування. Звичайно, ми також отримуємо на це бюджетну підтримку, яка є унікальною в усій Європі. Тут створені всі умови для того, щоб українська національна меншина розвивалася і зростала», – підкреслила Євгенія Єдлічка, додавши, що приналежність до української національності ніколи не була недоліком.
Шандор Сабо (Будапешт, Угорщина)
