Згідно з дослідженням, представленим Тібором Торо, науковим директором Інституту Балваньоса, у Румунії спостерігався спад у дотриманні мовних прав. Він зазначив, що Bálványos Institute і Transylvanian Inquiry провели всебічне дослідження щодо дотримання мовних прав у Румунії у 2023 році після прийняття нових адміністративних законів, інформує видання hungarytoday.hu
Ці закони особливо втручаються в муніципалітети, де чисельність угорського населення перевищує 20-відсотковий поріг для дотримання мовних прав. Відсоток базувався на результатах перепису 2011 року, оскільки результати останнього перепису ще не були доступні. Результати дослідження, оприлюднені громадськості під час прес-конференції в четвер, порівняли з результатами двох попередніх опитувань, проведених у 2008 та 2014 роках, виявивши, що хоча законодавча база мовних прав розширилася, її практичне застосування місцевою владою зменшився.
Тібор Торо зазначив, що хоча є деякі позитивні приклади, загальна тенденція вказує на спад, навіть у муніципалітетах, де мером є угорець або де угорські муніципальні представники складають більшість у раді.
Він підкреслив, що це зниження можна пояснити скороченням присутності організацій, що займаються правами мови в Румунії, і цьому питанню в цілому приділяється менше уваги. У 323 муніципалітетах Румунії було проведено всебічне опитування, де законодавчі положення щодо забезпечення мовних прав мають бути дотримані. Дані були зібрані шляхом структурованих польових спостережень, телефонних інтерв’ю та аналізу веб-сайтів і сторінок Facebook, пов’язаних із цими муніципалітетами.
Дослідження вивчало п’ять ієрархічних вимірів мовних прав: двомовні вивіски, використання усної мови, письмове спілкування та офіційні документи та форми. Пан Торо підкреслив, що ці виміри спрямовані на підвищення статусу угорської мови або зміцнення її офіційного використання в різних контекстах.
Однак досягнення вищого рівня впровадження потребує більших інвестицій і має вирішальне значення для збереження статусу угорської мови.
Результати показали, що мовні права стагнують на другому рівні, головним чином зосереджуючись на усному використанні мови. У деяких районах, де угорці проживають розпорошено, вони не досягають навіть першого рівня, де немає двомовних вивісок. У Секерланді, хоча середній показник сягає третього рівня, вказуючи на те, що муніципальні веб-сайти та сторінки Facebook спілкуються угорською мовою, існує значний брак перекладу офіційних документів і форм.
Далі Торо пояснив, що зниження використання мови в Інтернеті є очевидним, оскільки менша кількість муніципалітетів підтримує двомовні веб-сайти, а переклади публічної інформації, муніципальних резолюцій і форм на угорську мову стають дедалі рідшими.
Ця тенденція особливо помітна в муніципалітетах з угорською більшістю, де панує Демократичний альянс угорців Румунії (RMDSZ), угорська етнічна партія.
На завершення пан Торо зауважив, що питання використання мови поступово відійшло від політичного порядку денного в Румунії, частково через ослаблення впливу організацій з прав мови та зменшення уваги з боку самого RMDSZ порівняно з періодом з 2008 по 2014 рік.
Незважаючи на вдосконалення законодавчої бази, як-от вимога щодо перекладу бланків мовами меншин, акцент на реалізації зменшився. Здається, що досягнення мовної рівності більше не є пріоритетом для Румунії, нарікав Торо.
