Найбільшу геотермальну систему в ЄС побудували в угорському Сегеді

У Сегеді в останні роки газова система опалення була перетворена на геотермальну, інформує видання Euronews.

Найбільша геотермальна система в Європейському Союзі та друга за величиною на континенті (після Рейк’явіка) тепер знаходиться в Сегеді, забезпечуючи опаленням і гарячою водою понад 27 000 домогосподарств, повідомляє Euronews.

Проект був запущений муніципалітетом на основі пропозиції місцевої теплопостачальної компанії, яка модернізувала стару газову систему.

«Повітря в Сегеді досить погане взимку. В основному найбільшим викидом вуглецю в місті є система теплопостачання, яка вже 40 років працює на природному газі. За останні 2-3 роки ми перевели цю газову систему на геотермальну», – пояснив Тамаш Меддьєс, операційний директор постачальника тепла.

Завдяки мережі з 27 свердловин, 16 теплоцентралей і 250 кілометрів розподільних труб нова система використовує теплову енергію під землею для перетворення її на тепле повітря. Для цього інженери повинні бурити свердловини, щоб знайти гарячу геотермальну воду.

«Геотермальна вода – це особливий вид води, яка нагрівається Землею. Він поглинає тепло геологічної зони. І коли ми забираємо її з джерела, ми можемо використовувати цю воду для багатьох цілей», – пояснив Тамаш Езіас, керівник проекту MedWater.

Геотермальна енергія використовує тепло в земній корі та використовується для виробництва електроенергії, обігріву будівель і промислових процесів. Лише шість країн ЄС виробляють геотермальну енергію: Італія, Німеччина, Португалія, Франція, Хорватія та Угорщина. У 2023 році було вироблено 5858 ГВт·год геотермальної енергії. Це становить трохи більше 0,2% виробництва електроенергії в блоці, причому на Італію припадає понад 90% цього виробництва.

Геотермальна система коштувала близько 70 мільйонів євро, з яких 23 мільйони євро було профінансовано Фондом згуртованості ЄС. Система забезпечує теплом і гарячою водою близько половини міста, понад 27 000 домогосподарств і понад 400 громадських будівель.

Геотермальна система коштувала близько 70 мільйонів євро, з яких 23 мільйони євро було профінансовано Фондом згуртованості ЄС. Система забезпечує теплом і гарячою водою близько половини міста, понад 27 000 домогосподарств і понад 400 громадських будівель. У разі виконання плану скорочення споживання газу вдвічі тепловики розраховують скоротити викиди вуглекислого газу приблизно на 30 тис. тонн на рік.
«У дуже холодну погоду ми не вимикаємо газ повністю, але в хорошу погоду, як зараз, переходимо на геотермальне опалення. Тож ми зараз замінюємо 100% газу. У години пік, коли всі миють руки чи приймають ванну, а потреба в теплі дуже висока, газові котли також вмикаються, але приблизно на 50% менше, ніж ми використовували раніше», – сказав Медджес.
За словами одного з мешканців Сегеда, опитаного Euronews, з переходом нічого не змінилося, і це добре:
«Ні квартира, ні житловий будинок не потребували жодних змін. Представник ОСББ зазначив, що очікувалося буріння, але ми не помітили жодних його ознак».

Експерти кажуть, що модель Сегеда може бути реалізована в інших містах, оскільки близько 25% населення ЄС живе в районах з достатніми геотермальними ресурсами. «У Європі є сотні газових систем такого ж розміру, і навіть вугільних систем, і перетворення їх на геотермальну або будь-яку відновлювану енергію є дуже важливим. (…)

У нас є гості з-за кордону, із Сербії, Румунії та навіть із Західної Європи, які приїжджають вивчати, що ми тут робимо», – сказав операційний директор теплопостачальника.

Крім того, Сегедський проект допоможе краще розподілити енергетичні ресурси між Угорщиною та ЄС і зменшить залежність від імпорту російського газу. «Централізоване теплопостачання в Сегеді, як і більшість централізованого теплопостачання в Угорщині та навіть у Східній Європі, базується на викопному паливі», — сказав Меддьєс. У Сегеді, наприклад, це природний газ, тому це імпортний газ з Росії, пояснив він. Хоча проект спочатку був створений з екологічних міркувань, «зараз він став пріоритетним через безпеку постачання, особливо через війну та енергетичну кризу. Тож те, що починалося як екологічний проект, тепер також є проектом безпеки постачання».

Post Author: UA KISZó