Україна не мала проблем із видобутком харчової та технічної солі до повномасштабного вторгнення Росії, адже країну майже повністю забезпечувало одне із найбільших підприємств у Європі – “Артемсіль” в місті Соледар на Донеччині. Також його продукція постачалась у понад десяток країн світу. Навесні 2022 року воно припинило роботу, Соледар перетворився на поле бою та згодом буво окупований.
Наслідки не забарились: вартість кілограма солі на полицях українських магазинів злетіла майже у десять разів, дефіцит спровокував ажіотаж. Щоб розв’язати проблему, харчову сіль почали імпортувати, але ціни зашкалювали. Наразі сіль для харчових потреб до України, в основному, завозять із Туреччини, кількох країн ЄС та Єгипту. Вартість стабілізувалась, але все одно вища, ніж до повномасштабного вторгнення Росії.
Ще гострішою в Україні є потреба у технічній солі (її використовують для посипання доріг під час негоди, в металургії, нафтопереробці, хімічній промисловості, тваринництві). Україна теж змушена її імпортувати, зокрема з Африки.
Насправді в Україні достатньо родовищ кам’яної солі: на Донбасі, Прикарпатті, Закарпатті, у Придніпровській низовині та Криму. На жаль, через окупацію росіянами, доступною є лиш сіль, яка видобувається на заході країни. Одне з таких родовищ – в Тереблі на Закарпатті.
Місцева влада заявила, що воно може забезпечити сіллю всю Україну. Проте, як виявилося, розробляти нове родовище та видобувати сіль в умовах війни не так вже й легко.
Запускали швидкими темпами
Про поклади кам’яної солі у Закарпатській області відомо дуже давно, перші ж розробки тут датуються XVIII століттям. Після геологорозвідки в радянські часи з’явилось припущення, що запасів солі на Закарпатті – майже 350 мільйонів тонн, хоча насправді – в рази більше.
Тоді сіль видобували у Солотвині. Але майже 20 років тому шахти затопило підземними водами, солерудник довелося закрити. Вчені з кількох країн досліджували затоплені підземні шахти, але дійшли висновків, що відновлення роботи неможливе.
Крім Солотвина, поклади солі були розвідані ще у кількох місцях Закарпаття, зокрема, на відстані 30 кілометрів від нього – у селі Теребля, на території Буштинської громади (родовище солі простягається під усім селом). Після припинення роботи “Артемсолі”, на видобуток технічної солі з цього родовища стали покладати великі надії.
Голова Закарпатської ОВА Віктор Микита заявив про старт робіт ще у серпні 2022 року і зазначив, що з цього родовища можна буде добувати до 150 тисяч тонн солі на місяць.
“Уже через шість місяців ми будемо мати першу добуту сіль. Родовище зможе забезпечити 100% потреби України у технічній солі”, – зазначав тоді очільник ОВА.
Перші кілька десятків тонн технічної солі видобули вже в листопаді 2023 року. Вона одразу пішла на посипання “Київ – Одеса”, що обледеніла через негоду. Проте з подальшим видобутком у Тереблі виникли проблеми.
Голова ОВА пояснив це тим, що запуск провели надто швидко і не було необхідної технічної підготовки: “Це питання і фахового рівня працівників, і георозвідки… Вони спочатку не планували бетонувати шахту, згодом, коли прохід почав засипатися, це необхідно було зробити. Тому наново копали, ставили металоконструкції, укріплювали тощо”.
ПОВНА ВЕРСІЯ СТАТТІ: Замість “Артемсолі”: чи забезпечить Закарпаття Україну “білим золотом”
Автор: Наталія Петерварі
УНІАН
