Якщо би одним речення підсумувати освітню реформу, яка відбулась в Угорщині і відбувалась у світі, — це зміна російського підходу до освіти до компетентнісного підходу до освіти. Таку думку висловив Балінт Мадяр, міністр освіти Угорщини у 1996–1998 та 2002–2006 роках на панельній дискусії під час форуму Re: Open Zakarpattia 2023.
«З початку російської агресії я слідкував за тим, що відбувалось в Україні. Це війна за цивілізаційний підхід. Як ми можемо пристосуватися до нових обставин війни? Необхідно мати компетентність до командної роботи. А це означає повагу та довіру до інших, до партнерів. У такий спосіб ми можемо говорити про створення емоційної стабільності. Це потрібно і для освітньої системи. Критичне мислення, вміння працювати в команді, довіряти іншим, емоційна стабільність. Цьому треба вчити дітей у школі. Це дасть їм набагато більшості здатності боротися з викликами, які кидає їм світ. Це те, що може забезпечити демократичний режим», – сказав Балінт Мадяр.
За словами угорського високопосадовця, в Угорщині освітні реформи почались у 80-х роках і відбувались паралельно з процесом вступу у ЄС. До 2010 року 80% угорських шкіл належали до місцевого самоврядування. Після прийняття нового закону школи були націоналізовані і директори всіх шкіл призначалися безпосередньо міністром освіти. «На той момент було приблизно 5 тисяч шкіл в Угорщині, директори призначались міністром освіти, але цим особам не довіряли. Вчителі навіть не могли давати інтерв’ю без дозволу регіональних органів влади. Вчителі були позбавлені права на страйк. Був закон, що дозволяв їм йти на страйк, але передбачалось, що всі уроки мали в школі мали бути проведені, як заплановано, – каже Балінт Мадяр.- Вчителі завжди були соціальним прошарком, на який зосереджена увага будь-якого уряду. Відповідно створювались відносини, як між патроном і клієнтом. Якщо вчитель звільнявся з якоїсь школи, то це означало, що він не знайде роботу в жодній іншій школі регіону. Тобто, тут ідеться про позбавлення вчителів громадянських прав».
До 2010 року школи і вчителі в Угорщині, розповів екс-міністр освіти, самі могли обирати підручники, за якими вони навчали дітей. Після прийняття цього закону були розроблені 2-3 підручники для кожного предмету, за якими вони мали йти. Школи перебували під егідою держави. Елітні школи та звичайні середні перейшли під вплив церкви.
«Урядові бюджетні кошти розподілялись на власний розсуд, залежно від політичних впливів і політичної поблажливості. Все це не відповідало інтересам освітньої системи Угорщини. У 2009 році система показала найкращі результати, потім – тільки погані. Сподіваюсь, Україна зможе уникнути подібних помилок і подібного розвитку, – зауважив Балінт Мадяр. – Без свободи і автономії школи, моральної поваги до вчителів вам буде важко втримати хороших вчителів у школі».
