“Угорські дослідження впливають на майбутнє цілої нації, оскільки охоплюють усе, що належить до нашого самопізнання: культуру, мову, плекання традицій», — заявила Каталін Сілі на відкритті міжнародної наукової конференції, організованої з нагоди 35-річчя заснування Центру гунгарології Ужгородського національного університету. Головний радник прем’єр-міністра Угорщини додала: найважливішими установами є ті, які бачать своїм завданням займатися угорськими питаннями та угорськими студіями.
У своєму вітанні Каталін Сілі пояснила: існування угорців залежить від трьох основних принципів. Перше – залишатися на батьківщині та підтримувати людей, які там живуть, друге – всі угорці важливі. Третє, і також найважливіше, це угорська світова нація.
Головний радник прем’єра торкнулася того факту, що Угорщину вважають наукою угорців, але, на його думку, визначення Іштвана Бібо, який назвав її наукою про долю, є набагато красивішим.
– Центр угорських студій в Унгварі є закваскою всього, що означає національну єдність, рух нації разом, ідентичність нації.
він сказав. Він додав: МЗС та МЗС підтримуватимуть діяльність установи й надалі. – Ці інститути об’єднують усі науки, які займаються питаннями угорщини та створенням і збереженням угорської ідентичності. Для нас важливо зберегти все, що представляє спільну чи колективну ідентичність нації. Загальний сенс ідентичності, який включає все, що представляє наші спільні знання про минуле. Спільна позиція в сьогоденні та створення того, що становить наші спільні плани на майбутнє.
Каталін Сілі зазначила, що вистояти в нинішній ситуації нелегко.
– Сьогодні для нас бути разом означає відстоювати те, що може означати створення миру та безпеки для всіх наших громад
Також вона додала:
Необхідно йти назустріч ідеям наших громад та їх підтримувати, оскільки угорський центр в Ужгороді не має такого завдання, як у діаспорі. Ці інституції є опорою самопізнання та національного знання. Адже наша національна самосвідомість може дати і показати, в чому унікальність Угорщини в цьому світі. Своїми дослідженнями вони роблять це для нас ефективнішим, але вони також відіграють значну роль у вихованні інтелектуалів, оскільки без інтелектуалів спільнота не існує, вона виснажена. Як сказав Дьюла Іллєс: “Немає нації без згуртованості здорового глузду”. Наші заклади, які формують угорців і дають майбутніх інтелектуалів, дають нам відчуття спільності.
Головний радник прем’єр-міністра висловила сподівання, що наступний період принесе усім мир, що, як вона сподівається, дозволить знову поставити на стіл проблеми національних меншин. Вона підкреслила, що визнання представників національних меншин рівноправними громадянами є основною вимогою в усьому світі.
Володимир Смоланка, ректор Ужгородського національного університету, підкреслив у своєму виступі, що за 35 років існування Центр гунгарології відіграв значну роль у науковому та освітньому житті університету.
– Основне завдання центру – організація наукової роботи, і це повністю виконано за останні три з половиною десятиліття. – заявив ректор. – Професор Петро Лизанець очолював центр протягом 33 років, за цей час було опубліковано незліченні наукові праці. Сьогоднішній ювілей знаменує собою новий початок у житті Центру гунгарології, який із моменту заснування наголошує на важливості шанобливих стосунків між усіма національностями, що проживають на Закарпатті, а також на своїх позачасових заслугах у збереженні та передачі угорської культури.
Після привітання Володимира Смоланки він нагородив Петра Лизанця, Ержебет Береш, Маріанну Яковікс та Берту Елеонору грамотами на знак визнання їхньої видатної багаторічної роботи.
У своїй промові професор Петро Лизанець, почесний керівник Центру гунгарології та кафедри угорської філології, подякував Угорщині за її багаторічну підтримку та висловив упевненість, що центр і надалі залишатиметься одним із видатних центрів університету, академічного життя в майбутньому.
– Як наступник професора, я вважаю, що потрібно зробити все, щоб центр і надалі зберігав ті цінності, які він представляє, він нас навчав.– Зазначила у святковій промові керівник Центру угорщини Елеонора Берта.
Перед нами стоїть нелегке завдання, оскільки стандарт поставлений високий, але ми обов’язково намагатимемося його досягти та відповідати. До 35-річчя заснування центру будівлю закладу оновлено всередині та зовні. І приміщення, і громадський простір знову придатні для виконання завдань освітньо-наукового, науково-дослідного інформаційно-організаційного центру, сформульованих засновниками. Завдяки своєму відвідуваному розташуванню та оновленим приміщенням він може стати важливим місцем для культурного та наукового життя угорців в Унгварі. Ми з колегами мріємо про центр, який відвідуватимуть студенти та науковці, де зможуть займатися науковою роботою всі, хто цікавиться наукою, незалежно від спеціальності. Зброя вченого – наука. Так ми можемо допомогти нашій громаді, так ми можемо сприяти її виживанню – наголосив керівник центру.
Іштван Черничко, ректор Закарпатського угорського коледжу ім. II. Ракоці Ференца, підкреслив, що всі знають про наукову вагу Центру гунгарології в Ужгороді на рівні міжнародної, української чи угорської освіти:
«Але це не те, про що я хочу з вами зараз поговорити, я б краще пережив деякі особисті переживання, — сказав він. – Коли я був студентом в Ужгороді на початку 1990-х років, на наше щастя, значна частина предметів проходила для нас у цій гарній будівлі.Нам дуже сподобалося ходити сюди не лише на заняття, а й тому, що ми могли поговорити з дослідниками, які тут працюють, Андре Біро та Аніко Дебрецені, до та після лекцій. Ми мали змогу ознайомитися з тим, як ведеться наукова робота.
Ми дізналися, як дані маркуються, каталогізуються та впорядковуються. І ми отримали уявлення про те, скільки за цим стоїть професійної роботи, щоб, скажімо, Mineralné знову стало Tiszaásvány. У цьому НДІ була тоді ще одна людина, яку я особисто, а й інші, дуже раділи відвідувати. Його звали Калман Шош. Розмови з ним були, мабуть, першим досвідом у моєму житті, який скерував мене до наукової кар’єри. Але період, який ми провели в стінах цієї будівлі, був вирішальним не тільки в моєму житті. У 1995 році нас восьмеро закінчили угорську спеціальність. Нас четверо дослідників. Ми з Аніко Берегсазі в Берегсасі, в коледжі, Ержебет Береш і Елеонора Берта займаються науковою роботою тут, в Унгварі. Я думаю, що немає потреби говорити більше про те, що ця інституція означала для нас, – пояснив Іштван Черницько, який висловив сподівання, що ця інституція існуватиме ще довго і що її роль лише зростатиме».
У своїй промові Каталін Горват, доцент кафедри угорської філології Унгварського національного університету на пенсії, наголосила на вічних заслугах Петера Лизанця. Вона назвала якісну наукову роботу, яка проводиться в центрі під керівництвом професора, заповненням прогалин.
Керівник відділу освіти, науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА Маріанна Марусинець у своєму виступі підкреслила, що центр має велику заслугу у збереженні угорської культури та національної ідентичності. Вони не лише збагатили, а й розширили наукове життя. Керівник відділу вручив подяку директору Українсько-Угорського навчально-наукового інституту Шандору Шпенику.
Шандор Сабо
Перекладено за матеріалами kiszo.net
