Терористичний напад ХАМАС на Ізраїль, тобто ескалація конфлікту на Близькому Сході, щохвилини відволікають міжнародні ЗМІ від війни в Україні.
Ситуація моторошно схожа на Covid. Пандемія два роки ускладнювала наше життя, а потім, 24 лютого 2022 року, після нападу Росії на Україну, ми миттєво забули про пандемію. Війна перемогла Covid, так жартували багато хто.
Але тепер українсько-російський конфлікт може перекреслити нова війна. Небезпека цього цілком реальна.
Понад 600 днів триває війна в Україні. За останній період навіть без Ізраїлю солідарність західної спільноти помітно знизилася. Літній саміт НАТО у Вільнюсі, вереснева резолюція G20, осіння Генасамблея ООН, візит глави української держави до Вашингтона та Канади пройшли в Києві не так, як очікувалося. Посилаючись на внутрішньополітичні суперечки, американський Конгрес тимчасово перекрив грошові крани, зразкові на першому етапі війни українсько-польські стосунки докорінно змінилися, довгоочікуваний український військовий наступ застряг на ґрунтовно зміцнених рубежах російської оборони. На жаль, в українсько-російській війні домінували негативні новини та події, що призвело до неочікуваного спалаху ізраїльсько-палестинського конфлікту. Події на Святій Землі посіли провідне місце у світових ЗМІ, і все сталося практично за одну ніч. Навіть на українських новинних сайтах суттєво поменшало внутрішніх новин про війну, газети та онлайн-портали також люблять дивитися на те, що сталося з єврейською державою та аналізувати геополітичні наслідки цих подій.
У першочергових інтересах Києва не злетіти з полиць світової преси. Досі, коли увага до Києва зменшувалася, на українському фронті чи в глибинці завжди відбувалося щось таке, що перенаправляло центральні інтереси. Але ця нинішня подія створила зовсім іншу ситуацію, оскільки інша війна, геополітично серйозніша, може перекреслити бійню в Україні. А з точки зору Києва нічого сказати неможливо, оскільки мирні ізраїльтяни зазнали удару необґрунтованої зовнішньої агресії так само, як і тоді, коли російські війська ступили на українську землю. Світова солідарність і увага прикута до Ізраїлю та арабського світу.
Що може зробити Україна в ситуації, що раптово змінилася? Вона намагається адаптуватися до нової реальності. Ознаки тверезості вже помітні.
Цитуємо останні заяви багатьох українських лідерів. Особливо варто відзначити слова міністра фінансів Сергія Марченка. У розмові з британським інформаційним агентством Reuters він визнав, що отримати підтримку від країн-донорів стає все важче, тому що їхня увага зайнята справами в їхніх власних країнах, майбутніми вирішальними виборами (наступного року відбудуться президентські вибори в США), парламентське голосування в ЄС, Польщі та Словаччині також змінять свої уряди зайняті. – Авт.), а тим часом посилюється і геополітична напруга. Глава українського відомства помічає зростаючу втому і слабкість серед своїх партнерів і вважає, що багато хто хоче забути про війну в Україні, але вона триває все довше і її жорстокість не дуже вщухає, додав він. У своєму інтерв’ю Марченко розповідає, що зараз потрібно вдвічі більше зусиль, щоб заробити гроші, ніж, скажімо, навесні. Внутрішньополітичні виклики та турбулентність світової політики зменшують готовність деяких країн до пожертвувань, підкреслив міністр.
Занепокоєння міністра фінансів виправдане, оскільки наступного року бюджет України буде мати дефіцит у 43 мільярди доларів. Дефіцит перевищує п’ятдесят відсотків загального бюджету. І хоча цей рекордний дефіцит обіцяють покрити, конкретних домовленостей поки немає. Але те, що українська економіка може виробити сама, уряд цілком спрямовує на фінансування військових витрат. Усі інші витрати – соціальна сфера, охорона здоров’я, зарплати бюджетників, пенсії тощо – Кабмін може платити лише за рахунок зовнішньої допомоги та позик.
Але зруйнована війною Україна потребує не лише грошей. Щоб українська армія й надалі була здатна зупинити наростання російської агресії, постачання зброї та боєприпасів має бути безперервним.
Проте голова української військової розвідки Кирило Буданов також визнав, що якщо ізраїльсько-палестинський конфлікт не врегулювати протягом кількох тижнів, то, не дай Бог, він ще більше загостриться, виникне вкрай складна ситуація і постачання військової техніки може бути під загрозою. Наприклад, президент США Джо Байден наголошує, що США зможуть підтримати обох своїх партнерів у війні, але баланс сил у Конгресі та майбутня президентська кампанія в США кидають певну тінь на ситуацію.
Повертаючись до міжнародної уваги. Над тим, щоб Україна не зникла у безодні політичних новин, працюють і в Офісі президента. У цьому дусі президент Володимир Зеленський любить проводити паралелі між своєю країною та Ізраїлем, говорячи про дві схожі жертви. І через Іран він намагається натякнути, що за жахливим терактом стоїть Росія. Мета глави держави, яка не розголошується, полягає в тому, щоб здійснити візит солідарності до Тель-Авіва та Єрусалиму, оскільки було б перевагою, якби він міг показати себе на одній платформі з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху. Інша справа, що керівництво Ізраїлю не поспішало брати зобов’язання перед Україною, незважаючи на прохання Києва, не дозволило передати протиракетну систему «Залізний купол» і не відвідувало українську столицю з моменту спалаху війни. Після цього залишається сумнівним, чи готовий він прийняти українського колегу в осяжному майбутньому. Ізраїльська преса повідомляє, що Офіс президента України справді зв’язувався з Зеленським щодо можливої поїздки до Ізраїлю, але в Єрусалимі це відхилили, за їх словами, зараз для цього не час…
