У четвер, 26 січня, в Ужгороді програма “Єднання заради дії” провела регіональний форум «Життя з “нуля”: як допомагають переселенцям на Закарпатті». Учасники обговорення – громадськість, переселенці, представники місцевої влади – зосередилися на основних викликах, що стосуються забезпечення потреб внутрішньо переміщених осіб, їх адаптації та соціалізації у нових громадах, на нових місцях проживання. Крім того, на форумі представили діяльність Координаційної ради з питань переселенців та презентували регіональний план роботи для покращення умов для внутрішньо переміщених осіб на Закарпатті на 2023 рік.
З початку повномасштабного вторгнення Закарпаття прийняло близько 400 тисяч переселенців, офіційно зареєстрованих — понад 156 тисяч. Під час відкриття форуму «Життя з нуля» в Ужгороді Ольга Іванова, програмна директорка БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез», та виконавчий директор БФ «Стабілізейшен суппорт сервісез» Дермот Гамільтон з команди програми «Єднання заради дії» підкреслили, що наразі на Закарпатті втілюється досвід, який раніше був напрацьований у східних областях України.
«Це нелегка задача – справлятися із постійним потоком людей, які до вас приїжджають, відстежувати їх потреби та зміни, які відбуваються. Формат діяльності, який показав свою успішність під час нашої роботи у Харкові, Краматорську, Запорізькій та Луганській областях, є підходящим і для Закарпаття. Цим форматом роботи задоволені і представники влади, і переселенці», – зазначив Дермот Гамільтон, відзначивши роботу Координаційної ради з питань внутрішньо переміщених осіб в Ужгороді.
Аліна Шимон, регіональна представниця програми «Єднання заради дії», зазначила, що наразі команда програми впроваджує дворічний проєкт, який сприяє інтеграції внутрішньо переміщених осіб в Україні та планує посилити свою роботу: «Наш нинішній захід – це доказ того, що 2022-й рік пройшов для нас недаремно, всі ми активні та, думаю, 2023 рік стане не менш активним для нас. Тому єднаємося і діємо разом», – сказала Аліна Шимон.
Заступник голови Закарпатської ОВА Петро Добромільський під час свого виступу підкреслив, що Закарпаття посилюватиме роботу із допомоги переселенцям у 2023 році.
«Ми приймаємо тих людей, у яких усе життя – в одній валізі. Ця ситуація перевернула бачення про наш край і тих людей, які приїхали, і самих закарпатців. Це показало Закарпаття як край, який приймає людей. Зараз у нас 400 тисяч переселенців і жоден не залишився без уваги», – зазначив Петро Добромільський. Він також додав, що влада планує активізувати роботу у менших населених пунктах і у віддалених районах, щоби переселенці, які приїхали туди, мали можливість на належному рівні отримати весь спектр послуг для ВПО.
Петро Добромільський також зазначив, що наразі Закарпатська область має перелік із 150 об’єктів, де проведуть ремонтні роботи для розміщення там переселенців. Він уточнив, що зараз в області об’єкти для проживання понад 6 тис. переселенців перебувають на стадії ремонту, для понад 2,9 тис. людей такі об’єкти уже працюють. Пріоритет у поселенні мають вразливі категорії переселенців.
«На Закарпатті зараз працюють 64 продуктові склади для отримання продуктових наборів для переселенців. Мусимо активізувати нашу роботу по всіх районах, особливо віддалених, щоб там теж ВПО отримували весь спектр послуг. Зараз хочемо рівномірно їх розподілити. Будемо напрацьовувати механізм, щоб донори могли направляти кошти саме туди, де є найбільша і дуже конкретна потреба», – додав Петро Добромільський.
За його словами, на Закарпатті розробили план реагування та алгоритм дій при прибутті в областіь груп переселенців. «Зараз механізм чітко налагоджений, знаємо, що робимо, коли люди приїжджають на евакуаційних поїздах. Ми домовилися із залізницею, яка озвучує пасажирам всі можливості на конкретних станціях по маршруту поїзда, оскільки на початку мали ситуацію, коли всі їхали в Ужгород, місто мало перенаселення», – сказав Петро Добромільський.
Заступник Ужгородського міського голови Вадим Борець звернув увагу на те, що Ужгород є першим містом в Україні, де була створена Координаційна рада з питань допомоги переселенцям. «В Ужгороді офіційно зареєстровано 27 тисяч переселенців, проте проживає близько 40 тисяч. Ми є першим містом, де спеціальна створена Координаційна рада. Найближчим часом готується дві локації для проживання 200 переселенців. Йдеться про тих людей, які досі проживають у дитсадках, ПАДІЮНі та інших закладах, щоб переселити їх у нормальні умови», – сказав Вадим Борець. Він також учто нив, що очікується, що ці нові локації запрацюють вже за два місяці.
Анжела Бабкіна, регіональна координатора програми «Єднання заради дії» розповіла про роботу Координаційної ради з питань внутрішньо переміщених осіб в Ужгороді. За її словами, рада – це хороший інструмент для ефективної взаємодії ладі та громади.
«Наша організація напрацювала відповідний механізм ще 2019 року. Координаційна рада – це посередницький орган, який допомагає реалізовувати права ВПО і щоб влада бачила у ВПО певний інтелектуальний ресурс теж. Це механізм соціальної згуртованості, про необхідність якої ми дуже давно говоримо. Є такий принцип «нічого для нас без нас». Тобто внутрішньо переміщені особи як ніхто інший знають свої виклики, можуть репрезентувати свої потреби для органів влади і можуть говорити напряму і з владою, і донорськими організаціями», – зазначила Анжела Бабкіна.
На форумі торкнулися і питання релокації бізнесу з регіонів, де ведуться активні бойові дії, у Закарпатську область. За даними Закарпатської ОВА, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на Закарпаття релокувалися понад 360 підприємств. Більшість із них – з ІТ-сфери, на другому місці – підприємства сфер послуг.
Як зазначила керівниця Департаменту економічного розвитку Закарпатської ОВА Галина Руснак, станом на 25 січня на території області нараховується 369 релокованих підприємств. Із них працюють 332, вже переїхали, але не ще не запустилися 30, ще сім – у процесі переїзду.
«Загалом з усіх релокованих підприємств найбільше – зі сфери ІТ. Це понад 47 відсотків. 27,6% – сфера послуг, 19% – переробна промисловість, трохи більше 4 % – це будівництво і по 0,5% – вантажний транспорт і сільське господарство», – сказала Галина Руснак. Також вона звернула увагу на те, що наразі в Закарпатській області релокований бізнес стикається з таким викликами: енергозабезпечення, відсутність на ринку кваліфікованих працівників необхідних професій, бронювання працівників та забезпечення житлом для працевлаштованих.
За даними обласного центру зайнятості з 24 лютого 2022 року на Закарпатті працевлаштували 1,1 тис. переселенців, дехто зміг відкрити власний бізнес. Юрій Фущич, директор Закарпатського обласного центру зайнятості, розповів, що З-поміж внутрішньо переміщених осіб за сприяння центру зайнятості вдалося знайти роботу для 1119 осіб, 66 переселенців пройшли перенавчання.
«Найбільше – це швейна справа, будівельники. Крім того, за 904 працевлаштованих внутрішньо переміщених осіб, працедавці отримали по 6,5 тис. грн за місяць допомоги. Шість переселенців отримали кредити по 250 тис. грн та відкрили свою справу», – сказав Юрій Фущич.
Окремий блок для обговорень форуму був присвячений потребам дітей-пересленеців. Тетяна Мачабелі, представниця ужгородської громадської орагнізаці «Неємія», розповіла про адаптацію дітей-переселенців та виклики, з яким стикаються і батьки діток, і самі діти. За її словами, наразі на Закарпатті, за офіційними даними, нараховується близько 50 тис. дітей-переселенців, в область евакуювалися 12 інституційних закладів, 8 дитячих будинків сімейного типу, 14 прийомних сімей та 60 опікунів з дітьми. Вона звернула особливу увагу на те, що на Закарпатті досі існує проблема проживання переселенців у дитсадках, що заважає якісному життю і дітей, і ВПО.
Голова Ясінянської територіальної громади Андрій Делятинчук розповів про досвід гірської громади, яка з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну змогла надати прихисток для близько 12 тисяч переселенців, які приїхали в Карпати із регіонів, де ведуться активні бойові дії. Наразі в селищі Ясіня та прилеглих селах залишилося понад 2,3 тис. переселенців. За словами Андрія Делятинчука, з початку зими в Ясіня приїхало ще 150 переселенців з різних областей, де зараз ведуться воєнні дії. Їх у громаді називають гостями.
Як зазначили організатори форуму, усі учасники заходу напрацюють спільну резолюцію для посилення співпраці у вирішенні проблем, з якими стикаються переселенці на Закарпатті.
Нагадаємо, регіональний форум відбувся в межах програми «Єднання заради дії», що реалізується IREX в Україні разом з Благодійною організацією «Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та за підтримки Державного департаменту США. Програма реалізується у 25 громадах п’ятнадцяти областей України.
