Школярі Ужгорода, Києва і Маріуполя показали на фото, як війна змінила їхні життя

Онлайн-навчання не через COVID-19, а через загрозу ворожих обстрілів, перервані повітряною тривогою заняття, мама-військова, яку живим коридором на лінійці зустрічає вся школа, переховування у підвалах Маріуполя й Ужгорода, пошуки їжі не тоді, як хороша погода, а  коли не стріляють… Таке життя показали в будівлі Ужгородської міської ради українські діти з Ужгорода, Києва та Маріуполя на виставці дитячої документальної фотографії «Якби не війна…» у рамках фестивалю Docudays UA.

Співорганізаторка виставки від управління освіти Ужгородської міської ради Марія Симкович каже: «Ми отримали більше 60 робіт і для виставки обрали 20 кращих історій про те, як змінилося дитяче життя під час війни. Якби не війна, їхнє життя було б зовсім іншим. До участі долучилися учні майже всіх ужгородських шкіл, а також внутрішньо переміщені діти зі шкіл Києва та Маріуполя, які тепер навчаються в Ужгороді. Роботи оцінювала комісія зі співорганізаторів — Ужгородського національного університету, Центру безоплатної правової допомоги, управління освіти, Молодіжної ради м. Ужгорода. Головним членом журі був відомий закарпатський фотограф-документаліст Валентин Кузан — саме він є одним із ідейних натхненників конкурсу і саме з ним ми радилися щодо умов змагання. На стендах часто представлена не одна, а кілька фотографій, і є текстовий супровід, щоб краще передати ідею. Цього року ми звертали увагу не лише на фото, а також і на його історію».

Post Author: UA KISZó