Цієї осені берегівські лісівники заготовити 7556 кілограмів. З них дуба – рівно сім тисяч кіло. Решту – горіха грецького, каштана їстівного, клена-явора, ясена звичайного і ясена білоцвітного…
Фахівці знають: жолудь можна збирати доти, доки землю не вкриє снігом. Тим паче, що пізній жолудь – здоровий. Бо спочатку з дерев спадає пошкоджене й червиве насіння. Збір проводили насамперед – на постійних насіннєвих ділянках, де зростають кращі, генетично сильніші дерева. Тут протягом робочого дня спритні руки можуть наповнити корзини п’ятдесятьма кілограмами добірного жолудя.
– Насіння заготовлено рівно стільки ж, скільки й було заплановано – 7556 кілограмів, – розповідає провідний інженер з лісових культур Едуард Тіба. – До цієї важливої роботи долучалися всі сім лісництв.
Після збору все пересортували, відібрали найкращі насінини і відправили проби до Закарпатської лісо-насіннєвої станції у місто Мукачево для визначення якості. І ось результати: все насіння – другого класу. Тобто, воно кондиційне. І вже восени, а погода сприяла, методом сівби створили лісові культури на площі 19,9 гектара у Шаланківському лісництві. Тобто, використали 1492 кіло. Іншу частину висіяли у розсадники. Поки що там ростуть дворічні сіянці, які ранньої весни висадять у ґрунт, а на їхнє місце висіють теперішні жолуді. Словом, триває ось такий природний цикл. До речі, насінин дуба другого класу, за словами Едуарда Тіби, потрібно 240 грамів на погонний метр – його сіють рядками.
Тож, навесні перші ніжні сходи дуба кучерявого пробиватимуться із землі, їх обкопуватимуть, доглядатимуть , аби з роками виросли гінкі діброви!
Особливо слід наголосити: тут уміють працювати в лісі і з лісом, адже вже століттями, як і виноробством, займаються цією важливою справою.
Також у лісгоспі уже традиційно щороку засаджують усі зрубані площі і по-господарськи доглядають за молодим лісом.
Василь НИТКА.
