Захід провели в Скансені. Там представники громад показували ремесло, а також страви й напої, які в них передаються з покоління в покоління. На заході волонтери збирали гроші для потреб військових ЗСУ.
З села Іза Хустського району приїхала Маріонела Галас з колегами. Вони займаються лозоплетінням.
“Цього року ремесло внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Ним займалися практично завжди, але масово про нього почали говорити в кінці 19 століття. У нас у селі не просто займаються лозоплетінням, а вивчають його історію, культуру, розвивають це ремесло. У нас створили хаб лозоплетіння. У школі є гуртки, вивчають це на уроках народознавства, також на уроці трудового навчання є деякі види цієї діяльності”, — розповідає Маріонела Галас.
Василь Івашко, учасник заходу каже: “Представляємо нематеріальну культурну спадщину нашого села, яка занесена до регіонального реєстру нематеріальної культури. Це є Чернянська начанка, а також художнє перебірне ткацтво та виробництво гуні. Найцікавіше — це наша начанка, тому що це їжа середніх часів, туди входить більш як 25 інгредієнтів. Вона готується на основі кукурудзяної каші з додаванням гусячої печінки, а також туди входить молоко — кисле й солодке та інші інгредієнти. Цю страву готують у нас на хрестини, на весілля, на похорон, без неї не живуть. Якщо начанку не дали на гостині, тоді кажуть, що не було гостини.”
“Виготовляємо її тільки зі слив, абрикосів та інколи з винограду. Зараз ми представляємо справжню слив’янку. Її виготовляємо так: два рази переварюємо, вона має бути не менше 70 градусів, коли два рази переварили, то робимо настойки з різних трав, з коріння. У кожного ґазди є свій апарат, кожний має апарат, який передається від діда батьку, від батька сину. Апарат називається “пушка”, яка раз або два на рік має вистрілити, якщо поспіли сливи”, — каже Іван Рацин.
.jpg)
“Спробувала, але не знаю, як правильно називається, то якась картопля, бринза дуже смачна, якісь крученики, але може я неправильно називаю. Головне, що я побачила людей, котрі люблять свою батьківщину, свою мову, вони такі запальні, а це найголовніше”, — розповіла відвідувачка Олена Будко.
Також на території Скансену для відвідувачів провели майстер-класи та ярмарок. Тривав захід до 19 години.
Суспільне
