Уперше на Закарпатті створять лісорозсадник європейського рівня – за співфінансування з ЄС

Такого на Закарпатті наразі немає. А от в Ужгородському лісгоспі буде. Вже у травні наступної весни. Зводять розсадник край села Великі Лази в урочищі «Пачків». Обєкт співфінансується Європейським Союзом.

Уся діяльність навколо розсадника справді спрямована у майбутнє і служитиме як сучасникам, так і новим поколінням наших громадян. І
це випливає із самої широкої назви проекту: «Шляхи до здорових лісів: посилення стійкості, життєздатності й адаптаційної
спроможності лісів у прикордонних регіонах України та Словаччини». Головна мета – сприяти екосистемам Карпат
пристосовуватися до наслідків кліматичних змін. І на це передбачливо виділяється понад 3,5 мільйона євро, з яких внесок ЄС – 3,1 мільйона. І найважливіше – головним партнером проекту визначено державне підприємство «Ужгородське лісове господарство». А сам план задуму виконується у межах Програми транскордонного співробітництва європейського інструменту сусідства і партнерства «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2014-2020», яка й реалізує будівництво лісорозсадника з закритою кореневою системою. Він
займатиме два гектари. А площа сучасної теплиці, у якій вирощуватиметься садивний матеріал, – тисяча квадратних метрів.

– У чому особливість розсадника? – запитую директора лісгоспу Василя Синичку.

– Найголовніше те, що деревця з теплиці можна буде висаджувати будь-якої пори року, – каже В. Синичка. – Адже саджанці будуть у
торфових стаканчиках.

– А які породи сіятимете?

– Наголос – на корінні у наших умовах породи: бук, дуб, а також цінні хвойні – дугласія, модрина, сосна кедрова, – відповідає директор. І
просить через газету подякувати своїм попередникам на цій посаді, оскільки кожен з них докладав зусиль, аби цей надсучасний об'єкт з мрії перетворився в реальність.

За попередніми підрахунками, за рік тут будуть вирощувати сто тисяч саджанців. Ними можна буде засадити двадцять гектарів
молодого лісу! До того ж – цінних порід! І висаджувати цілорічно. Хіба взимку, коли великі сніги і сильні морози сковуватимуть землю
у льодяний панцир. Але таких тижнів небагато.

… Їдемо у Великі Лази із очільником лісгоспу Василем Синичкою і менеджером проекту Іваном Костівим. Картина приємно вражає.
Прокладено двісті метрів лісової дороги з твердим покриттям, якості якої можна лише позаздрити. Майстри дозавершують споруджувати
простору світлу теплицю з цинкових квадратних труб різної величини. Все зроблено відмінно. Поряд буде розташовуватися
чимала автостоянка. Адже сюди приїжджатимуть перебирати досвід фахівці, зможуть влаштовувати екскурсії студентам-біологам і
лісівникам, яких готують в Ужгородському університеті. І загалом тут – чудові мальовничі місця та й до Ужгорода хіба десяток кілометрів.
Партнерам проекту, про який ведемо мову, – виступають як вітчизняні, так і зарубіжні структури. Це, зокрема, зі словацького боку
– ТОВ «Ліси міста Кежмарок», державні ліси Татранського національного парку «Татранська ломниця», ТОВ «Ліси міста
Списька Бела»; з українського – державне підприємство «Вигодське лісове господарство», Агенство сприяння сталому розвитку
Карпатського регіону «ФОРЗА».

– Яку новизну принесе наявність розсадника у діяльність лісгоспу?

– Після того, як на початку року до складу Ужгородського ввійшли Перечинський і Великоберезнянський лісгоспи, то наші площі
сягнули майже 95 тисяч гектарів і простягнулися на більше, ніж сотню кілометрів – від крайнього гірського села на межі з
Львівською областю – Ужка або ж від польського кордону вгорі власне до угорського внизу, – констатує В. Синичка. – Саджанцями
будемо стовідсотково забезпечувати усі 19 лісництв. З точки зору географії, то скажу так: коли у долинах уже вповні квітне, у горах
ще лежить сніг. Тож, у нас є де і коли садити молоді деревця. Тим паче, з торфових стаканчиків. Маю додати, що наші ліси
виконують і водозбірну функцію, оскільки розташовані по обидва береги річки Уж, що живить разом із притоками гірською чистою
водою обласний центр Закарпаття, місто Перечин, селище Великий Березний і численні довколишні села.

На завершення директор запевняє, що ужгородські лісівники також ділитимуться посадковим матеріалом з іншими підприємствами.

Василь НИТКА.

На знімку: директор лісгоспу Василь Синичка (ліворуч) разом із менеджером проекту Іваном Костівим інспектують роботи на
теплиці розсадника і якість прокладеної дороги.
Фото автора.

Post Author: UA KISZó