Невицький замок – одна із найстаріших споруд Закарпаття, що має міжнародне значення. Будівля унікальна в усій Україні за своєю еліптичною конструкцією та нагадує ірландські замки. Навколишня природа Закарпаття посилює ефект від побаченої фортеці. Тут сплелися краса природи та холодна неприступна кам’яниця. Не зважаючи на те, що більша частина споруди зруйнована, до неї тягнуться кожного року тисячі туристів з усієї Європи. В чому секрет, спитаєте ви?! Мабуть, у тому, що стіни Невицького замку уміють розмовляти.
Історія Невицького замку
Перші згадки про замок
Ще у далекому ХІІ столітті на місці твердині була оборонна конструкція із земляними валами та ровами. Такі заходи були необхідними для того, щоб захистити угорські землі від монголо-татар. Так як угорці бажали торгівельних відносин з київськими та галицькими князями, оборонний вал став так званими ворітьми між сусідніми державами. «Ворота» ті були вщент зруйновані тими ж монголами.
Трансільванський період
Трохи згодом фортеця була у руках трансільванців. Працьовитий народ не тільки відбудував вали, а й розбудував територію. Додали колодязь, де збиралася дощова вода та донджон чотирикутної форми(так званий останній рятівний пункт оборони, житлова вежа). Тільки подумайте, глибина колодязя – 4,5 км! На той час замок переходить у спадок братові трансільванського воєводи Омодею Обо. Ярий прихильник короля Карла Роберта Анжуйського був вбитий противниками королівської політики.
Після втрати господаря фортеця стала осередком ополчення проти Карла Роберта Анжуйського. Це підштовхнуло владику до штурму укріплення, що закінчився успішно. Після чого задоволений перемогою король передаровує замок та навколишні землі своїм фаворитам. Саме з цього часу, з XIV ст., фортеця починає набувати схожого з сучасним вигляду.
Період володіння князів Другетів
З 1328 року замок в руках угорських магнатів Другетів. Спочатку планувалося, що власники будуть тимчасовими. Та в 1333 році король передумав і підписав документ про передачу замку в подарунок. Наступний король Людовик Великий підтвердив дарчу – і відтоді аж до ХVІІ ст. єдиним власником замку був рід Другетів. З початком громадянської війни у 1440 році замок був єдиним в краю, тому для його укріплення та добудову доклали максимум зусиль. Пришвидшило процес швидке поширення вогнепальної зброї, гармат. Розкопки на місці доводять, що в той час активно використовували гармати з ядрами до 25 см. Для того, щоб краще боротися з гарматами, з південного боку була зведена ще одна вежа. Бійниці допомагали оберігати міст. Також було вирішено звести третю лінію оборони, яку створили використовуючи дерево та глину. Вчені припускають, що ХІV-XV ст. – переломний період для замку, адже саме тоді бастіон набув свого остаточного вигляду. Фортеця за своїми стінами могла прихистити близько 1500 людей. У 80-х роках XVІ ст. замок бере штурмом Дьордя Другий Другет. Він і стає наступним власником. Хоча володіти там не було чим – замок в процесі битви зруйнований, тому залишається пусткою на довгі роки.
Легенди замку
Те, що замок так довго стояв зруйнованим, породило в людській уяві страшні історії, пов’язані з цим місцем. Неймовірно наскільки людська уява безмежна. Від почутого не те, що мурашки, мороз по шкірі.
Найпопулярніша легенда про Погану Діву або злу чаклунку. Найголовніше, що прототип Поганої Діви дійсно існував, але про це згодом. Так от, тодішня володарка замку для того, щоб краще укріпити стіни муру, задумала домішувати у вапно яйця та молоко. І дійсно, це б допомогло. Та десь почула жінка, що кращого за материнське немає молока. Тому в усіх, хто годував груддю, змушували віддавати їжу для немовлят. Ті, в свою чергу, помирали. Велике горе накрило поселення. Та на цьому чаклунка не зупинилася. Для того, щоб стіни набули магічної сили, до вапна разом з молоком вирішила додавати кров незайманих дівчат. Тих, хто ж не підкорявся волі Поганої Діви, жорстоко страчували. Здавалося б, ніщо не зможе покарати нечисту на руку та гнилу душею відьму. Та дійшли слухи про її діяння до селянина Іванка. І вирішив він стати королем та стратити поганку. Не повірив ніхто в його слова, тільки насміхалися з хлопця. Казали, що стане той королем тоді, коли залізо зацвіте. І для прикладу встромили залізного кийка в землі. І сталося диво – зацвів кий буйним цвітом. Вирішив Іванко, що то знак, і вирушив до Ужгорода. Там саме не могли вибрати короля. Довго сперечалися, поки не вирішили підкинути корону вверх, кому впаде на голову – той і буде новим володарем угорських земель. Тричі падала корона на голову Іванкові, як вельможі не хотіли робити з хлопа короля, але прийшлося. Так Іванко, вже як король, зумів зупинити злу чаклунку.
Прототипом Поганої Діви була нащадок роду Другетів угорська графиня. Дійсно, бажаючи укріпити стіни замку, його господиня веліла додавати до вапна молоко. За найменших огріх жорстоко карала. Не витримавши більше свавілля графині, люди пожалілися королю. Щоб не затівати війну, володар задумав хитрістю виманити вельможу із замку. Було зібрано стадо корів, до шиї яких було прикріплено дзвіночки, а до рогів сіно, яке було підпалене і створювало димову завісу. Вся ця купа корів успішно здолала зло. Серед ночі налякана страшним видовищем графиня спробувала втекти, але завбачливі військові короля її впіймали й стратили.
Інша легенда розповідає про трагічну долю молодої дівчини. Власник замку силою відбив наречену в мукачівського герцога. Розлючений вельможа почав грозити жорстокою розправою. Зрозумівши, що накоїв, господар фортеці запропонував обмін. Якщо дружина народить доньку, то тільки-но їй виповниться 16, вона вийде заміж за герцога. Так і сталося. Донька, дізнавшись про свою страшну долю, вирішила: краще ніж жити з старим нелюбом, кинутися з вежі в річку. Адже на той час кохала вона молодого та красивого юнака. Навіть природа повстала проти батька нещасної: після смерті дівчини блискавка, влучивши у вежу, зруйнувала її.
Ще одна легенда розкриває таємницю назви замку. Невицький він тому, що колись під час нападу ворогів охороняв молодих дівчат – «невіст»
Де знаходиться замок та як туди дістатися
Знаходиться фортеця на Закарпатті неподалік села Кам’яниця. З Ужгорода можна дібратися маршруткою, що прямує до села. Це якихось 12 кілометрів. Якщо ви подорожуєте автомобілем, тоді у вашому розпорядженні траса Н13. Від самого поселення до замку зовсім близько. Приблизно 40 хвилин захоплюючої та неповторної подорожі гірською стежиною, через підвісний міст. Подорож запам’ятається вам дивовижним краєвидом на річку Уж, греблею, збудованою приблизно в 30-ті роки минулого століття, та двома міні ГЕС. Справжньою несподіванкою стане для вас Невицький кам’яний стовп, який за давніми переказами символізує чоловіче начало. Побутує думка, що молитва до стовпа допомагала безплідним жінкам здобути бажане. Але то було в період язичництва. Але, ніби підтвердженням того, що це правда, є невеличке зелене деревце, що росте на самій верхівці стовпа.
Цікаві факти
Замок наразі належить селищній раді. На відміну від замку Паланок чи палацу Шенборнів, що є також архітекторними перлинами Закарпаття, Невицький замок вкрай потребує реконструкції. Через відсутність державного фінансування, долею замку переймаються волонтери з усього світу. Представники приблизно 30-ти країн займаються збереженням залишків фортеці. На жаль, тільки одна із чотирьох веж – донджон вціліла до нашого часу. Збереглася ідентична дерев’яна покрівля будови та залізні решітки середньовічних часів. Зусиллями волонтерів фортеця досі не перетворилася на купу каміння. Ходять чутки про зйомки документального фільму на території замку та відтворення його цілісного вигляду у 3D. Приємним бонусом для туриста стане «Сад Вагнера», закладений угорським садоводом Карлом Вагнером у ХІХ ст.
Зараз замок відреставрували, відновили частково стіни та дві вежі й законсервували.
