Музика є духовною поживою і не може бути замінена нічим іншим. Той, хто не живе з цим, живе і вмирає в духовній анемії – сказав Золтан Кодай. Таку духовну поживу пропонує й Закарпатська обласна філармонія в Ужгороді. На радість місцевих жителів і великої кількості біженців тут регулярно проводяться концерти, незважаючи на війну. Про початкові труднощі та поточну діяльність ми запитали у художнього керівника закладу, флейтистки Агнеси Бачинської.
Після початку війни філармонія одразу закрила свої двері. Репетиції призупинили. Але через деякий час музичний заклад із щирим серцем знову відчинив двері, почав дарувати музику, і відтоді майже на всіх виступах аншлаг.
На концертах, які проводить філармонія, можна підтримати Збройні Сили України та 128 окрему гірсько-штурмову закарпатську бригаду.
«Такого прецеденту, як війна, досі не було, тож ми чекали, поки уряд дасть нам відповідні інструкції, – зазначає флейтист. – Перший шок тривав від двох до трьох тижнів, а потім минув. Ми почали з концертів під відкритим небом, а потім, наприкінці березня, уже організували виступ у філармонії. На сьогодні існує обмежена кількість подій – ми продаємо стільки квитків, скільки людей може поміститися в укритті будівлі. У нас є бомбосховище і протокол такий, що якщо лунає повітряна тривога, глядачі повинні пройти туди разом із музикантами. Слава Богу,такого випадку ми ще не мали».
Не лише артисти, а заклад також задоволений виступами та виручкою, бо, незважаючи на війну, комунальні послуги потрібно оплачувати, як і жити за щось. Через відсутність коштів у держбюджеті надбавки вже вирахували із зарплати персоналу.
Але, як показує досвід, люди прагнуть до музики, хочуть відпочити.
«Як тільки ми оголошуємо концерт, квитки розпродують за кілька днів, – продовжує Агнеса. – Тому я раджу: купуйте в Інтернеті заздалегідь, щоб забезпечити собі місце. Останнім часом багато хто не може отримати квитки в день концерту. Ось чому ми повторюємо кілька разів одну й ту ж програму, щоб кожен, хто не встиг послухати, міг це компенсувати».
Більшість глядачів, до слова, переселенці. Але серед митців є й ті, хто тимчасово переїхав із Харкова, Києва, Бучі. Чимало програм нині зміцнюють українську національну лінію. Зокрема, у філармонії віддали шану відомому українському композитору Юрію Шевченку, а також організували концерт до Дня українського народного костюму «Вишиванка».
«Звісно, не забуваємо й про класичну музику, наприклад, на органному концерті був у фокусі Й. С. Бах. A також у виконанні Con-temp Trio звучали мелодії Гайдна, Пуленка та інших композиторів-класиків. До речі, червень буде досить щільним. На площі перед філармонією ми робили для малечі яскраві програми з нагоди Дня захисту дітей. 5 червня був виступ заслуженого артиста України Олександра Садварія разом із симфонічним оркестром. Він дав концерт на честь свого племінника, який нещодавно загинув на війні. 9 червня Con-temp Trio зачарує слухачів, а потім – камерний оркестр та камерний ансамбль «Угорські Мелодії». 28 червня ми закриваємо сезон із духовим оркестром з нагоди Дня Конституції».
Щодо духового оркестру, художній керівник закладу розповіла, що у нього сумна доля під час війни. Річ у тім, що музиканти супроводжують скорботну ходу під час військових поховань. I це відбувається уже майже щодня.
На жаль, у філармонії не можуть надати співробітникам філармонії документ, який би дозволив уникнути військової служби, тож зараз на фронті троє музикантів. Дехто звільнився, але абсолютна більшість вдома і роблять свою справу.
«Ми боремося на своєму фронті. Це зараз також важливо. Місцевих жителів і людей, які втекли сюди, потрібно трохи відірвати від повсякденного життя. Ми надаємо можливість для релаксації та духовного живлення. На жаль, негативних новин не можна уникнути, але ми можемо трішки налаштуватися на щось інше. Ми вам у цьому допоможемо. Ми граємо за мир».
Ріта Шімон, Kiszo.net
