На Закарпатті створили ІТ-кластер, який офіційно запрацював 23 травня. Він про те, що в області створюють максимально комфортні умови праці для ІТ-спеціалістів, які приїхали до нас із зон бойових дій. Працівники цієї сфери добре заробляють та сплачують великі податки в громади. Аби область залишалася економічно стабільною та навіть могла розвиватися, айтівців бронюють від служби в армії. Чому так і що це дасть Закарпаттю голова ОВА Віктор Микита розповів в інтерв’ю Укрінформу.
– Наскільки це взагалі законно — бронювати айтішників від служби в армії?
– Ми зіткнулися з ситуацією, коли зверталися дуже багато представників ІТ-спільноти, мовляв, ми не вміємо воювати, але ми вміємо заробляти. Враховуючи, що вони є рентабельні, а у нас велика кількість переміщених осіб в громадах, яких треба безкоштовно харчувати — ми закріпили ті громади за цими ІТ-бізнесами. Вони сплачують там податки, за ці гроші громада годує своїх ВПО.
Це надприбутковий бізнес, дуже рентабельний, проаналізувавши ситуацію, ми зрозуміли, що він з автоматом не принесе стільки користі, скільки за комп’ютером. До нас зверталися хлопці, які створили програми, якими користуються у всьому світі, і за ними мало не Білл Гейтс ганяється, аби взяти до себе на роботу, а ми водночас їх не можемо забронювати від служби в армії?! Тому напрацювали механізм цього бронювання. У разі, якщо вони змінюють місце реєстрації і в’їжджають на територію Закарпаття, реєструються офіційно, Мінекономіки їх бронює. Зараз таку бронь мають 50 фахівців, у наступному списку — ще 67. Офіційно Закарпатський ІТ-кластер нині — це 50 компаній-резидентів та 70 ФОПів.
– Тобто, якщо ти айтішник і не хочеш в армію, ти маєш релокуватися, зареєструватися, працювати і сплачувати податки — і тобі справді не приносять повістки?
– Були випадки, що приносили. Але після звернення від самих фахівців до ГО та до влади ми ці питання вирішували. Це іміджева історія для Закарпаття, ми створили цей кластер і чекаємо користі від їхньої роботи тут.
– ІТ-кластер — це справді іміджева штука, і до війни це не була закарпатська історія, наш регіон мав набагато менше ІТ-бізнесів, аніж сусідня Львівщина, та й ІТ-бізнес — це про великі міста: Київ, Львів, Харків, Дніпро, найбільше місто на Закарпатті має трохи за 100 тисяч жителів. Словом, чи лишатимуться релоковані зараз айтішники тут надалі, у цьому закарпатському кластері?
– Чи матиме Закарпаття імідж “кремнієвої долини”? Чи як ми кажемо — силіконової гори? Над цим треба працювати. Однозначно, аби втримати ІТ-бізнес у регіоні, йтиметься про робочий цивільний аеропорт, більше пунктів пропуску на кордоні, про розвинену інфраструктуру, розважальні заклади. Про захист ППО — це зараз критично важливо. Закарпаття отримує нині певний поштовх до розвитку, якого до війни тут не було. Як би це цинічно не звучало, але внаслідок війни регіон опинився на порозі економічного дива. За це треба схопитися і почати працювати. Якщо розвинемо ці умови, то ми це диво побачимо в роботі. А якщо ми зостанемося Закарпаттям зразка 2021 року, то тут ніхто не лишатиметься.
