Хтось плутає цей пам’ятник художнику із Тарасом Шевченком, хтось фотографується, вдаючи, що роздивляється картину, або ж вдає, що позує художнику, і йде далі. А хто такий Ігнац Рошкович знає зовсім мало містян і гостей Ужгорода. Тож на сторінці проєкту AenigmataHistoriae взялися виправити цю прикру несправедливість.
Гнат Рошкович народився в сім’ї греко-католицького священника в селі Славківці, що входило до складу Австро-Угорщини. У 1866 р. його батько — Гнат Рошкович-старший — був призначений духівником Ужгородської богословської семінарії, і сім’я Рошковичів переїхала в Ужгород. Тут майбутній художник два роки вчився в Ужгородській гімназії, але потім раптово захворів на тиф. Через затяжну хворобу та погіршення слуху він не зміг продовжити навчання в гімназії. Освіту здобував в домашніх умовах. Саме в цей час Гнат захопився малюванням.
У 1875 р. Рошкович вступає на перший курс Будапештської школи взірцевого малювання.
У 1880 році він поїхав до Мюнхена, щоб продовжити навчання, але провів в академії лише пів року, потім орендував незалежну студію і півтора року пропрацював у столиці Баварії. У цей час він створив свою релігійну картину «Прихід Святого Духа», яка привернула загальну увагу на зимовій виставці в Будапешті 1882 року і одним махом зробила Рошковича одним із найвідоміших релігійних живописців. На виставці наступного року він також намалював релігійний образ святого Йосипа з дитям Ісусом. Потім перейшов до жанрового живопису. Його картина «Червоне яблуко», створена в 1885 році, отримала кілька нагород і стала однією з найвідоміших картин свого часу. Він писав безтурботні життєві картини та релігійні композиції. Отримав кілька нагород, державну золоту медаль у 1900 році. Втім, його популярність була пов’язана з його пізнішими роботами (“Можливо, випити”, “Гурман” і “Скуштуйте, але солодко”). Він також ілюстрував книги, особливо для Австро-Угорської монархії.
Його дружиною була Ержебет Алютція Шютц, з якою він одружився в Будапешті 21 лютого 1914 року. Помер Гнат Рошкович 29 листопада 1915 року.
Такий самий, як в Ужгороді, пам’ятник Рошковичу є й у Будапешті на набережній Дунаю.