«Закриємо завод…», «..всі ці тарифи ляжуть на плечі споживача» – такі відгуки закарпатських підприємців на інформацію про те, що енергорегулятор підвищив верхні граничні ціни на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку в торговій зоні Бурштинський острів – до 1650 грн/МВт-год на години мінімального навантаження та 3000 грн/МВт-год на години максимального навантаження. Наскільки здорожчає електроенергія і чого чекати далі – питали наші кореспонденти.
НКРЕКП прийняв рішення про підвищення прайскепів у торговій зоні «Острів Бурштинської ТЕС». Про це тільки що повідомило спеціалізоване видання Еxpro.com.ua. Згідно з документом, цінові обмеження для годин мінімального навантаження підвищуються на 10%, а для годин максимального навантаження – на 20%.
Регулятор вніс зміни до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766. Причиною підвищення названі подорожчання вугілля та газу на світових ринках, а також дефіцит обігових коштів у виробників електричної енергії. Отже, цінові обмеження на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку в торговій зоні «Острів Бурштинської ТЕС» зараз виглядатимуть так:
- прайскепи для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 і з 23:00 до 00:00) – з 1 500 грн/МВт·год до 1 650 грн/МВт·год (тобто, на 10%),
- прайскепи для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) – з 2 500 грн/МВт·год до 3 000 грн/МВт·год (тобто, на 20%).
Зазначені зміни почнуть діяти з 1 січня 2022 року.
Наша редакція звернулась до представників бізнесу регіону торгової зони БуОс з питанням: «Як ці зміни, у випадку їх схвалення, вплинуть на економіку їх підприємств та соціально-економічного стану регіону в цілому?»
Головний енергетик ПрАТ «Єврокар» Василь Цифра каже, що підвищення в ціні електроенергії суттєво вдарить по машинобудівному підприємству: «Лінії збирання автомобілів, циркуляція теплого повітря в приміщеннях, підтримка цехів, які наразі не використовуються для виробництва, але які теж потрібно обігрівати – це все використання електроенергії. Вона займає в нашому виробництві дуже значну частку, і підвищення суттєво вплине – можливо, навіть до згортання виробництва! Враховуючи, що ПрАТ «Єврокар» – бюджетоформувальне підприємство області, можете уявити, яким це ударом буде для всього Закарпаття!»
Негативно сприйняв інформацію про очікуване підвищення вартості електроенергії й директор ТОВ «Міжгірський лісокомбінат» Іван Ледіда. Очолюване ним підприємство займається переробленням лісу – починаючи від лісопиляння й закінчуючи порізкою, сушкою, виготовленням напівфабрикатів з деревини, відповідно, споживання електроенергії дуже велике. Зростання вартості, а відповідно й витрат, вдарить по лісокомбінату, по його конкурентоспроможності на вітчизняному ринку. «Якщо країні не потрібно виробництво, то треба й надалі піднімати ціни на електроенергію», − додав Іван Георгійович.
Василь Мельник, головний інженер ТОВ «Самвер», що на території Перечинської територіальної громади (середній бізнес), каже, що в статті витрат підприємства енергоресурси займають третє місце після лісосировини та зарплат, і це дуже суттєва стаття витра. Він додає, що наразі товариство і так працює з мінімальною рентабельністю, але й при цьому формує значну частину бюджету громади та забезпечує місцем працевлаштування та зарплатою 160 працівників, тож стабільна робота підприємства – вкрай важлива для всієї громади району.
Редакція попросила прокоментувати ситуацію керівника компанії-постачальника енергоресурсів регіону − директора ТОВ «Закарпаттяенергозбут» (Група компаній Tolk) Наталію Німець, адже нові цінові обмеження на ринку «на добу наперед» та внутрішньдобовому ринку в торговій зоні «Острів Бурштинської ТЕС», які схвалені постановою НКРЕКП 24 грудня, суттєво відіб’ються й на фінансовому стані самого постачальника електроенергії.
«Річ у тім, що частині непобутових споживачів, відповідно до умов договору про постачання електричної енергії, ми вже надали рахунки на попередню оплату електроенергії за чинними наразі цінами, − коментує Наталія Німець. − Зараз, наприкінці грудня, планується підвищення граничних цін на закупівлю електроенергії. Проте непобутові споживачі вже здійснили попередню оплату на січень за, так би мовити, «старими» цінами, а ми будемо закуповувати для них електроенергію за підвищеними. Отже, у підсумку, для нас це дасть додатковий касовий розрив, що ляже тягарем на підприємство».
З іншого боку, ми розуміємо, що держава мусить йти на підвищення закупівельної ціни з огляду на те, що відбувається на світових ринках енергоресурсів. Але при цьому ми бачимо, що таке підвищення може вдарити й по бізнесу, який буде вимушений підвищити вартість послуг і товарів, що в кінцевому результаті ляже тягарем на простих людей.
«Наше підприємство постійно працює з громадськими організаціями, спілками, іншими підприємствами над розробкою законодавчих ініціатив та пропозицій Регулятору з приводу захисту побутових та непобутових споживачів. Сподіваємося, вся ця робота дасть результат», − каже Наталія Німець.
Від редакції: до слова, підвищення цін ляже не тільки на бізнес, тобто, на товари, які ми купуємо, послуги, які оплачуємо, а ще й на бюджети, тобто, знову ж таки, на нас із вами, адже ми наповнюємо своїми податками місцеві скарбниці. А це означає, що школи і садочки, лікарні й соціальні заклади з 1 січня грітимуться й освітлюватимуться дорожче. І в той час, коли у всій цивілізованій Європі держава в першу чергу дбає про тарифну політику для бізнесу і так убезпечує населення від зростання цін, у нас чомусь робиться все навпаки…
