Охороняти ліс – означає дбати про красу і велич природи

Понад дев’ять тисяч гектарів займають угіддя Берегівського держлісгоспу і простягаються у довжину на більше, ніж вісімдесят кілометрів. Та «сусідять» з понад двадцятьма п’ятьма селами. Звичайно, що це лісове багатство – ростуть тут переважно дуби, ясени й інші цінні породи, – слід належно охороняти. І не лише від липких на руку, а й від пожежної небезпеки та браконьєрів.

  • У нас добре відпрацьована система, яка дозволяє практично відстежувати все, що діється в лісах, – розповідає провідний інженер з охорони та захисту лісу Ярослав Пешпекі. – Насамперед, проводимо позапланові рейди, перекриваємо лісові дороги шлагбаумами. А встановлені відеокамери фіксують усі напрями, що ведуть з лісу.

Справді, ці сучасні «сторожі» здатні своїми скляними очима охопити цілісну картину місцевості до найменших дрібниць. Однак без добре налагодженої служби лісової охорони, у якій працює майже півсотні спеціалістів, все ж не обійтися. Це досвідчені фахівці. Вони, що називається, відчувають сам подих дубових гаїв. І це лише завдяки їм за нинішній рік самовільних рубок у всіх чотирьох лісництвах зафіксовано… два кубометри. І то переважно дрова.

Та найбільше дошкуляє проблема з особами ромської національності. Ті безпардонно заходять на лісові площі, рубають стоячий сухостій, що заборонено законом, і крадуть уже заготовлені дрова тощо.

Нині, берегівські лісівники разом з поліцією систематично проводять рейди. Адже у передноворічно-різдвяний час то тут, то там виникають спонтанні ринки з продажу ялинок. Їх привозять, знаючи, що у низинному Берегівському районі шпилькові не ростуть, з гірських районів. І не завжди лісові красуні зрубані законно. Адже на кожній має бути відповідна бирка. І коли подібне не знаходять,  то далі до справи беруться поліцейські.

Отже, у охорони, хоча надворі й зима, роботи вистачає. І  цілорічно. Тепер, узимку, слід стежити за недобросовісними мисливцями, котрі попри придбані ліцензії, можуть вдаватися до порушень. Тому фахівці покликані звертати увагу на збереження окраси лісів – дикої фауни. Адже красені-олені, козулі, білки, зайці, дикі кабани, орли тощо – завжди будуть приваблювати того, хто йде до лісу помилуватися старими дібровами, набратися сил і просто відпочити.

Василь НИТКА.

Post Author: UA KISZó