Глибокий тембр і глибина думок закарпатського поета Ласло Варі-Фабіана, який взяв участь у конференції «Угорська література без меж», що проходила днями в Бадачоньтомаї, привернула увагу аудиторії відразу ж. Який вплив мала на Закарпаття ця упевненість у голосі та непохитність постаті вчителя, який викладав угорську мову на своїй малій батьківщині під гнітом та серед труднощів? Що може дати ця сила, цей талант, даний Богом, угорському народу Закарпаття, який переживає не найкращі часи? Саме ці думки сформулювалися під час розмови з лауреатом премії ім. Кошута, поетом, письменником, літературним перекладачем, етнографом, викладачем інституту і редактором журналу Ласло Варі Фабіаном.
Наше цікаве інтерв’ю розпочали з обговорення нинішнього становища угорців Закарпаття. Свою думку з цього приводу поет висловив доволі похмуро:
– Ситуація погіршується як в економічному, так і в політичному плані. Якщо говорити про галузь культури, про розвиток закарпатського мистецтва і літератури, ситуація, можливо, не така вже й плачевна, але за останні двадцять років нестабільна політична ситуація досить відчутно позначилася на розвитку цього напряму серед угорської спільноти Закарпаття. Окрім угорців, страждають від заходів, спрямованих на захист української мови, й представники інших меншин – поляки та румуни, оскільки ці так би мовити «покращення» обмежують їхні мовні та культурні права також. Утім, подейкують і про те, що наразі в Україні настала епоха національного пробудження, і українці хочуть заявити про це, створивши могутню національну державу. Ми можемо їм лише поспівчувати, бо досягти поставленої мети у них навряд чи вдасться, оскільки опір російської меншини, що нараховує понад десять мільйонів чоловік, як показують приклади Донбасу і Криму, перебороти неможливо. Самі українці усвідомлюють це і відповідають на невдачу проявами націоналізму та зверхністю.
Їм навіть не спадає на думку, що такі дії не гідні народу, що прагне до вступу в НАТО і європейської спільноти. Та шо тут поробиш? Поки що наші школи змушені переходити у власність церков і фондів, адже у ці сфери дія закону про державну мову повноцінно не поширюється.
Який буде результат цієї нерівної боротьби? Будемо сподіватися, що час, який людині не підвладний, принесе зміни. Подальший розвиток світової політики визначить напрямок розвитку українського суспільства, – наголосив Ласло Варі Фабіан, підбиваючи підсумок не надто обнадійливих подій.
У конференції, що відбулася в Бадачоньтомай, поет взяв участь як головний редактор журналу «Разом» (Együtt), тож докладно розповів про його особливості роботи. Ми теж не проґавили можливість та розпитали його про зародження одного з найпрестижніших літературно-культурних та мистецьких журналів. Ласло Варі Фабіан вважає своїм найважливішим завданням і своєю найбільшим надбанням те, що навіть у перші роки функціонування редакції молодь мала змогу організувати літературні вечори представляти свої твори, поезію та прозу публіці, дискувати на їхнім змістом, пізнавати літературні стремління один одного. Головний редактор зауважив, що літжурнал заснували для того, щоб створити майданчик, де молоді письменники публікували б свої твори. Саме ці молоді літератори – колишні студенти поета – створили літературну спільноту ім. Вілвоша Ковача та обрали його головою свого колишнього наставника. За словами митця, літературне угруповання нині має неабиякий вплив на літературній ниві.
Цьогоріч Ласло Варі Фабіан нагородили почесною Премією ім. Кошута. З цієї нагоди Консульство Угорщини у м. Берегово організувало невеличке свято. Поет зізнається, що не тільки він зрадів такій високій оцінці його творчості, а й усе Закарпаття, а ще радіє з того, що його вірші відгукуються в серцях закарпатського населення та додають їм сил пережити ті чи інші зловісні часи.
На запитання, який із видів діяльності є ближчим до його душі, відповів, що написання віршів – його сильна сторона, а прозаїком він став тому, що, на його думку, існують теми, які неможливо розкрити у формі вірша. Одну з таких тем порушено у романі про труднощі військової служби, який розповідає про долю молодого чоловіка, який потрапив до лав армії іншої держави. Роман користується успіхом, за словами самого автора, наразі ведуться перемовини про запуск книги на польський ринок.
Наймилішим серцю творінням для Фабіана є його найновіша збірка віршів «В моїй скроні горить свічка» 2020 року, яка увібрала в себе сто творів, написаних у період із 1969 по 2019 роки та згрупованих за п’ятьма тематиками – від віршів на філософську тематику до таких, у яких висловлюється хвилювання за долю та похитне майбутнє людства. За словами митця, саме це видання найповніше презентує його творчий шлях.
За матеріалом Андріенн Бейнеі,
кореспондентки угорськомовного порталу «Мадяр Немзет»
