Кілька країн Європейського Союзу винесли свої оцінки щодо роботи лібералізованого візового режиму з країнами Західних Балкан, Грузії, Молдови та України. Про це пишуть всі потужні видання України, говорять пересічні громадяни, й особливої актуальності це повідомлення набуло на Закрапаття. Редакція Кiszo.news зібрала всю інформація з цього приводу.
Хто має претензії?
Вищезгадані оцінки винесли Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Італія та Словаччина, пише Радіо Свобода. Вони стосувалися четвертого звіту Євросоюзу щодо перебігу послабленого візового режиму з цими країнами, який був оприлюднений в серпні 2021 року.
Австрія не згадує в своїх висновках Україну, але назвала механізм зупинки візового режиму «однозначно ефективним інструментом» та закликала до подальшої оцінки Візовою робочою групою ситуацій, коли країни, які мають певні візові режими, не впроваджують рекомендації Євросоюзу.
Хоча, на думку Брюсселя, кількість заявників на надання притулку з України потребують моніторингу «в меншій мірі», ніж із Грузії та Північної Македонії, він висловлює стурбованість щодо загального безвізового режиму.
Чехія вказує на «високу кількість заявок на надання притулку» від громадян Грузії, Молдови та України, а також нелегальних мігрантів із Молдови та України. За статистикою цієї держави, українці – перші за кількістю заявок на надання притулку у 2020 році з числа країн, які не мають візового режиму з Чехією.
«Скасування віз між ЄС та Україною, втім, не може бути причиною цієї ситуації, адже зазвичай українці подають заявки на надання притулку, щоб подовжити перебування в Чехії після закінчення дії їхнього дозволу на проживання чи візи. Кількість заявок на надання притулку зросла на 13% у 2020-му (311 у 2019-му, 351 у 2020-му). Станом на серпень 2021 року кількість прохачів притулку, подана громадянами України, зросла на 22% порівняно з таким же періодом торік», – йдеться в даних чеської сторони.
Крім того, українці, за даними Праги – найбільш чисельна група громадян країни з-поза блоку, які нелегально живуть у Чехії. У 2020 році цей показник зріс до 3 242 порівняно з 1 504 у попередньому році. У довгостроковому вимірі українські громадяни становлять близько 50% нелегальних мігрантів з-поза блоку. Водночас Прага припускає, що ця тенденція посилилася у 2021 році, зокрема, через карантинні обмеження та нелегальне працевлаштування.
«Навіть попри те, що цифри в площині нерегулярної міграції, схоже, не знизяться найближчим часом, і попри постійні проблеми в сфері організованої злочинності, ми бачимо додану вартість у тому, як застосований механізм зупинки безвізового режиму. Водночас ми відкриті до обговорення його можливого оновлення, якщо таке обговорення почнеться», – йдеться у висновках Чехії.
За даними Німеччини, Грузія, Молдова та Україна, а також Албанія та Сербія були в десятці країн, вихідці з яких найчастіше порушували законодавство щодо іноземців у 2020 році. Україна в цьому рейтингу на п’ятому місці. При цьому Берлін зазначає, що такі порушення не потрапляють до статистики про нелегальний в’їзд.
Реальна загроза чи звичайні залякування?
Наразі найперше питан яке цікавить українців загалом і закрапатців зокрема, а чим загрожує цей звіт і чи реальні загрози скасування безвізу? Адже такої практики досі не було: “…механізм зупинки «безвізу» наразі «не мав можливості довести свою корисність», – каже Брюссель.
Хоча, треба визнати, крім міграційної політики говориться у звіті і про відсутність реформ в Україні. На цьоиму наголошує бельгійська сторона:
«Загалом Україна залишається приводом для занепокоєння. Кажучи конкретніше, йдеться про показники, пов’язані з правосуддям та безпекою, оскільки здається, що навіть за кілька років після скасування візового режиму проблеми в цій сфері зберігаються. Дійсно, навіть якщо національне законодавство було офіційно ухвалене, воно, схоже, не застосовуються повністю. Отже, беручи до уваги постійну відсутність дотримання дорожньої карти в цьому напрямку, ми могли б замислитися над варіантами, які слід розглянути, якщо ми не хочемо запустити механізм призупинення безвізового режиму для України», – йдеться в оцінці бельгійської сторони.
Втім, Бельгія зазначає, що така оцінка чинна для всіх країн із послабленим візовим режимом, чиї політики не повністю відповідають їхній дорожній карті, як про це свідчать звіт та деякі рекомендації Комісії.
А ось думки про те, що насправді такі заяви ЄС – не що інше, як “зондування настроїв”, звучать з боку різних експертів неодноразово. Є й інший погляд на проблему. Так, на думку брюссельського кореспондента Радіо Свобода Рікарда Юзвяка, європейські держави можуть вдаватися до «тактики залякування», щоб демонструвати жорстку політику перед своїми власними виборцями.
«Але це також заклик урядам різних третіх країн щось робити з проблемою. За реакціями Кишинева, Києва та Тбілісі тепер уважно спостерігатимуть. Варто зазначити, що з самого першого дня були скарги від численних країн ЄС, у тому числі Франції, Німеччини, Нідерландів, Італії та Швеції про людей, які в’їжджають до Євросоюзу, використовуючи послаблення візового режиму, зі злочинною метою», – зазначає він.
До слова, треба сказати, що Україна не отримувала офіційних сигналів від Європейської комісії про загрозу скасування безвізового режиму з ЄС. Про це деться у коментарі “Європейській правді” речника МЗС України Олега Ніколенка. “Жодних причин для такого рішення немає і не може бути”, – сказав він.
“Документ містить позитивну оцінку дотримання нашою державою критеріїв безвізового режиму. Звісно, там були і рекомендації продовжити “домашню роботу” задля поліпшення управління міграційними процесами та вдосконалення антикорупційного законодавства”, – пояснив Ніколенко.
За його словами, МЗС України вже запропонувало окремим країнам-членам ЄС та Єврокомісії провести консультації, щоб роз’яснити окремі положення українського законодавства.
Клімнкін: “безвіз у нас не заберуть”
Напевно, заспокоїти багатьох мала би заява міністра закордонних справ Павла Клімкіна. На своїй офіційній сторінці в мережі Фейсбук він написав: “Безвіз в нас не заберуть – тут можна заспокоїтись. Коли надавався безвіз, ми прописали чітку процедуру на випадок, якщо загроза стане реальною. “З нічого” такі рішення не прийматимуться”.
Що думають з цього приводу українці
Українці в коментарях до матеріалів переважко пишуть про те, що не про міграційні процеси в даному питанні треба говорити, а справді про відсутність реформ.
Есть такая шутка: Слыш малой, скажи малому, хай малой малому скаже, хай малой коня привяже. По-моему, новость из этой оперы, просто зондируют реакцию общества.
Замість висновків
Залякування чи реальна загроза – напевно, це наразі не є важливим. Зараз треба справді говорити про те, що є сигнал, на який Україна мусить реагувати, і не черговими заявами-лякалками-переведенням стрілок та пошуком ворогів, а реформами. В тому числі економічними, адже тільки тоді українці припинять покидати рідну державу в пошуку кращого життя, коли на рідній землі будуть хороші заробітки, нормальні умови для бізнесу, доступна та якісна медицина, освіта тощо.
Коли це буде – питання, але дуже не хотілося б знову опинитися в списку тих країн, жителям яких для поїздки за кордон треба буде принизливо вистоювати в чергах до консульських установ і виклянчувати недешеву візу на кількаденний візит до Європи…
За матеріалами Інтернет-видань та Фейсбук
