Форум Україна 603,7. Ужгород. Захід України – Різноманіття Європи 18 вересня 2021 року Міжфракційне депутатське об’єднання у Верховній Раді України “Україна 603,7” (співголова – Єлизавета Ясько), громадська організація “Політичний камертон України” у співпраці з Фондом Конрада Аденауера в Україні, Посольством Швейцарії в Україні та за підтримки Закарпатської обласної ради організували і провели в Ужгороді Форум “Україна 603,7. Захід України – Різноманіття Європи”.
Як зазначила під час відкриття форуму Єлизавета Єськова, цей форму стане складовою першої платформи для багаторівневого діалогу про безпеку людини, громади та суспільства з залученням представників центральної та місцевої влади, експертів, представників місцевого бізнесу, іноземних дипломатів.
Серія форумів “Україна 603,7”, який відбудеться у чотирьох регіонах України – Східному (Маріуполь), Західному (Ужгород), Південному (Херсон) і Північному (Чернігів), стане її відправною точкою. Символічне число 603,7, що входить до назви Форуму – це кількість тисяч квадратних кілометрів, які складають площу України разом з окупованими Кримом та Донбасом.
Доповідачами та учасниками Форуму засідання в Ужгороді стали народні депутати, українські та іноземні експерти, представники місцевої влади, військові, правоохоронці, підприємці, представники громадських організацій, зокрема, голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров, членкиня НКРЕКП Ольга Бабій, голова громадської спілки «Енергетичний союз» Ольга Тагієва, директорка ТОВ «Закарпаттяенергозбут» Наталія Німець, представники Державної прикордонної служби України та інші.
Як зазначили присутні на форумі спікери, у нинішньому світі енергетика – це також зброя, це також можливості для маніпуляцій, це виклики. Тому зараз важливо, як Україна може захистити себе в цьому сенсі, особливо з огляду на запуск “Північного потоку-2”.
Як може Україна убезпечити себе від ризиків? Як себе може захищати Україна? Є низка чинних директив, у рамках яких у питанні Північного потоку Україна може наполягати і захищати себе перед європейським співтовариством. Але треба розуміти, що європейські держави теж можуть керуватися власними інтересами.
Тому треба працювати і в інших напрямах. Зокрема, Україна може активізувати свої можливості для видобутку енергоресурсів на території своєї країни, зокрема, розширювати видобуток газу всередині. Ми маємо розраховувати на те, щоб максимально швидко автономізуватися в сенсі енергетики.
Також реально може зробити Україну сильним гравцем на ринку енергетики водень. Також у нас є великі запаси води, можна «ставити» сонце і вітер, і все це поєднання дозволяє нам стати потужним експортером енергії для Європи. Але головне при цьому – не запізнитися!
Треба вже працювати над тим, щоб самим забезпечити свою енергонезалежність.
Енергоресурси: залежність чи незалежність
Голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров наголосив на тому, що Закарпаття на сьогодні на 100 % залежить в електропостачанні від Бурштинського енергоострова.
«Ми як область купуємо в середньому на 10 % дорожче електроенергію, ніж загалом по Україні. А з податками та нарахуваннями ця цифра збільшується удвічі. Це лягає додатковим тягарем на наші заклади, бюджетні установи тощо. Ми зверталися неодноразово до центральної влади з цього приводу. Але поки нічого в цьому напрямі не вирішено”.
З іншого боку, за словами петрова, «Укргазвидобування» веде розвідку на території Воловеччини одного із найбільших покладів газу в Україні, на що теж великі надії.
Ольга Бабій, членкиня Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг теж говорила про те, як Україні стати енергонезалежною.
«Закарпаття загалом має шалений потенціал, – відзначила експертка. – Спершу про реальні речі: я для себе вчора відкрила, що сонячні електростанції, які побудовані в приватних домогосподарствах Закарпаття, виробляють стільки електроенергії, що в окремі години покривають повне споживання інших юросіб. Для цієї області закон про акумулюючі потужності вкрай важливий, бо область досягла такого рівня, що за 3-5 років будівництва СЕС і приватних електростанцій і при наявності акумулюючих потужностей може стати повністю енергонезалежною”.
Монополії Бурштина не стане в 2024 році, повідомила членкиня. “Чому? Тому, що в 2024 році Україна об’єднається з об’єднаною енергетичною системою Європи. В контексті цього перед нами наразі багато завдань – як технічних, так і інших. Закарпаття в цьому сенсі буде форпостом. Дуже багато проектів наразі здійснюється на Закарпатті з метою підвищення надійності електропостачання та забезпечення безпеки, безперебійності. Наслідком об’єднання цих систем – ОЕС України, Бурштина та європейської стане те, що ми отримаємо єдину ціну по всій державі.
Це питання, до речі, має й частину геополітичну – ми назавжди від’єднаємося від енергосистеми Росії та Білорусі. Тобто, ми покращуємо свою безпеку. Ми також будуємо акумулюючі потужності, розвиваємо альтернативну енергетику.
У сенсі розмови про водень, геополітично нам пощастило ще раз: через Закарпаття проходить найбільша кількість газотранспортних потужностей України.
Що нам тепер потрібно? Розробка законодавства в цьому контексті має першочерговий пріоритет. Ми маємо багато речей, які нам потрібно просто впорядкувати – на місцевому та державному рівнях”.
Про це, до речі, говорила і Ольга Тагієва – голова Громадської Спілки «Енергетичний Союз», яка об’єднує постачальників, трейдерів, виробників електричної енергії та споживачів енергоресурсів:
«Сьогодні ми обговорюємо найважливіші питання щодо захисту національної безпеки нашої держави. Зазначу, що стабільна робота енергетичного ринку є одним із чинників національної безпеки. Минуло понад два роки з дня впровадження ринку електричної енергії. Увесь цей час ми намагаємося вдосконалювати енергетичну політику держави відповідно до європейських правил, адже маємо на меті досягнення повної інтеграції ринків України до ЄС».
Проте, за словами пані Тагієвої, досі є питання, які потрібно невідкладно вирішувати. Передусім необхідно якнайшвидше ухвалити законодавчі зміни щодо повноцінного впровадження положень REMIT в Україні.
«Положення REMIT – це важливі принципи та підходи, які дозволять нам забезпечити доброчесність та прозорість на оптових енергетичних ринках нашої держави, – зазначила голова спілки. – Крім того, чітке визначення того, що таке «маніпулювання на ринку електричної енергії» або ж «маніпулювання на ринку природного газу», надасть можливість уникнути зловживань на ринку, закладе умови для формування справедливих та конкурентних оптових ціни на енергоносії, дозволить енергетичному ринку ефективно функціонувати на користь споживачів та промисловості».
Також, за словами пані Ольги, ухвалення проєкту Закону « Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках» забезпечить виконання міжнародних зобов’язань України в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та виконання плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, сприятиме зростанню конкуренції та підвищенню ліквідності на оптових енергетичних ринках.
Енергоефективності потрібно вчити зі школи
Важливе питання, яке порушували учасники форуму, стосувалося і енергоефективності та культури споживання енергоносії. Так, за словами Бабій, ми, українці, в середньому споживаємо вдвічі більше, ніж сусіди в Європі. І тому для нас питання енергоефективності вкрай важливе.
«Ми багато рахуємо, скільки виробляємо, але мало – скільки споживаємо, а це теж важливо. Приміром, є підприємство, яке споживає 900 тисяч кіловат на добу. Це дуже багато! На тлі коливань ціни на електроенергію та перспектив треба думати над питанням його енергоефективності – щоб бізнес вистояв. Загалом треба думати про енергоефективність від рівня простого споживача до рівня потужного виробництва», – уточнила пані Ольга.
Під час форуму обговорювали і питання вартості електроенергії для бізнесу, для соціальних і бюджетних установ – є розмови про те, що вартість кіловата може починатися від 4 гривень і сягати 8-ми, і з огляду на це вже постає питання, що бізнес не укладається в бюджети.
Загалом з цього моменту учасник и багато говорити про те, що слід більше уваги приділяти питанню культури споживання, якої у нашій країні просто немає. Ольга Бабій додала: «Ми маємо з перших класів навчати дітей енергоефективності, як треба економити воду, електроенергію тощо».
Надія Петрів
