Королівство кривих дзеркал, або Чи сприятиме подачі достовірної інформації закарпатцям «Клуб свідомих громадянських журналістів»

Сьогодні в Ужгородському прес-клубі відбудеться пресконференція, головною темою якої стало створення на Закарпатті Клубу свідомих громадянських журналістів, який передбачає серію освітніх заходів для тих, хто активно поширює суспільно-важливий контент.

Про потребу громадськості в якісній, перевіреній інформації, про рівень критичного мислення, про вплив соцмереж на інформаційне поле, про фейки та маніпуляції, а також про необхідність професійного підходу до поширення інформації, дискутували Ярослав Гулан – регіональний представник ІМІ в Закарпатській області, Юрій Бідзіля – завідувач, професор кафедри журналістики УжНУ, доктор наук із соціальних комунікацій, Ірина Бреза – голова Ужгородського прес-клубу та присутні журналісти.

Юрій Бідзіля зазначив, що «те, що відбувається нині в інформаційному просторі – це не інформаційний простір, а соціально-комунікаційний простір, і тут часто бракує доступу до правдивої інформації. Це нагадує «королівство кривих дзеркал», бо часто ця інформація викривлена, неперевірена, і лідери думок в соцмережах часто не лідери, а тільки збирачі лайків».

 Пан Юрій відзначає, що в суспільстві віддулися зміни, в тому числі в медіапросторі:

«На жаль, законодавчої бази щодо регулювання інформації в соцмережах в Україні немає. Часто інформацію видають для збирання лайків. Чи можна цьому довіряти? Чи можуть журналісти брати до уваги цю інформацію? Регулювати цей процес важко, мусить бути на законодавчому рівні прийняті закони, і самі журналісти повинні це регулювати».

На жаль, багато людей називають себе журналістами, а й близько до цього не стояли, кажуть спікери. Так, журналістика вільна професія, але вона вимагає дотримання певних правил, в тому числі етичних, перевірки інформації, посилання на джерела.

«У нас превалює одна функція в журналістиці – функція інформування, і часто скандального. На жаль», – додав Бідзіля.

Подібна ситуація і в країнах Європи, і там зараз досліджують феномен медіа і впливу його на громадськість. На жаль, на сьогодні просвітницької, культурницької функції медіа в Україні не виконують. Аналітика є, але часто заангажована, на догоду політикам.

Ярослав Гулан каже, що Інститут ми моніторимо медіа: чи є маніпуляції, чи є посилання на джерело тощо. Тенденції загалом невтішні. Ми робили моніторинг сайтів. Так, ми знаємо, що юридично вони не ЗМІ, але сайт якщо себе поважає, то має виставити інформацію про редактора, контакти, щоб був зворотний зв’язок. Тому я радив би і журналістам, і читачам мати інформаційну гігієну і довіряти тим сайтам, які беруть на себе відповідальність.

«Сайти можуть собі дозволити не перевіряти інформацію, наприклад, місяць тому сталася в Ужгороді побутова ситуація. Джерелом став Фейсбук, було наголошено на національності одного із представників. Читачі почали обговорювати не сам факт, а національність учасника. Один із сайтів взяв цю інформацію, навіть не перевірив у поліції, переписав, і знову закинув у ФБ. Де тут робота журналіста, де тут новина?», – наголосив Гулан.

Також він додав, що спеціалісти Інституту моніторили медіа щодо ситуації з коронавірусом:

«Один із сайтів, що хвалиться великою кількістю читачів подав інформацію, що закарпатець в Угорщині нібито підхопив коронавірус, і нібито цей чоловік контактував із громадянином Китаю, який саме з Уханю. Але навіть журналісти видання не зателефонували в інфекційну лікарню, де лікарі уточнюють подібну інформацію, ніхто ні в кого не перевірив. А в того чоловіка й коронавірус не підтвердився. У той же час загальноукраїнські видання підхопили і розкрутили цю інформацію. І це ніщо інше, як бажання накрутити лічильник».

Багато хто з читачів звертає увагу на заголовки, але часто вони не відповідають тексту.

На жаль, те, що відбувається в медіапросторі, це просто дичина, і ми відійдемо від цього, коли стануть медіа платними, і ті, хто хоче отримувати достовірну інформацію, будуть її передплачувати. Для соціально-незахищених верств має бути безкоштовний доступ (приміром, частково, до обмеженої кількості інформації).

З огляду на все це, як зазначила Ірина Бреза, «Клуб свідомих громадянських журналістів» – це новий проєкт Ужгородського прес-клубу,  розроблений спеціально для активних авторів соціальних мереж Закарпатської області, а також для блогерів, студентів факультету журналістики та всіх, хто цікавиться медіа.

«Наша мета – формування спільноти громадянських журналістів Закарпаття, які активно реагують на суспільні виклики та поширюють якісний контент, професійно використовують сучасні засоби пошуку та підготовки інформації на основі журналістських стандартів», – уточнила пані Ірина.

Вона додала, що Клуб розробили для активних користувачів і дописувачів соцмереж, які є активними блогерами, студентів факультету журналістики, всіх, хто продукує якусь інформацію – щоб вони свідоміше ставилися до підбору інформацію, думали, що пишуть, і розуміли, чим можуть ці дописи закінчитися, повернутися.

 «Ми запланували серію тренінгів, можна буде до них приєднуватися. Запрошуємо як тренерів і закарпатських, і київських, львівських. Будуть інформаційні зустрічі, в тому числі онлайн. Сподіваємося, що учасники тренінгів познайомляться із журналістами, учасниками тренінгів, і зможуть у майбутньому співпрацювати», – зазначила Ірина Бреза.

Пані Ірина відзначила, що невдовзі з’явиться інформація про те, як долучитися до клубу, наше видання повідомить про це всіх зацікавлених.

 kiszo.news 

 

Post Author: UA KISZó