Більше половини відходів, які опиняються на берегах річок, підлягають вторинній переробці – до 70 %. Принаймні таку цифру наводять не тільки екологи, а й люди, які щодня займаються сортуванням та переробкою. Вони й наголошують на тім, що це не відходи, а цінна сировина. Головне – зрозуміти це, а відповідно ставитися до сміття.
Таким є один із основних меседжів програми «5 країн 1 річка», поширення якого взяла на себе громадська організація Műanyag Műhely (Майстерня переробки пластику) з Угорщини. Сьогодні вона представила в Ужгороді свою лабораторію, в якій протягом цілого дня показуватимуть учням середніх шкіл міста, як майтсерня працює і як слід поводитися зі сміттям.
Презентація Майстерні переробки пластику Műanyag Műhely та майстер-класи для учнів відбулася сьогодні на території автомобільної стоянки перед Генеральним консульством Угорщини у м. Ужгород на Православній набережній.
Як прозвучало на початку презентації лабораторії, метою програми, яка проводиться за участю природоохоронних громадських організацій, студентів та викладачів, є сприяння у боротьбі із забрудненням річок шляхом навчання, формування ставлення, активізації місцевих громад та демонстрації позитивної практики.
Щодо самої прорами «5 країн 1 річка», в рамках якої відбулася презентація, то, за словами учасників, оскільки Тиса об’єднує кілька країн, то всі вони й повинні об’єднуватися навколо збереження основної водної артерії Європи., її очищення. Наразі існує дуже гарна ініціатива, що має на меті просвітницьку діяльність щодо цієї проблеми – це Майстерня переробки пластику, діяльність якої й була представлена перед консульством.
Відкриваючи подію Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бугайло наголосив на тому, що всі країни, що розташовані в басейні Тиси, працюють задля однієї мети:
«Ми всі знаємо, що зберегти Тису нам потрібно в її первозданному вигляді. Нам всім відомо, шо сотні тон сміття течуть річкою, і частина з них підлягає повторній переробці. У рамках нинішнього заходу ми презентуємо, як можна використовувати перероблений пластик і так намагаємося показати підростаючому поколінню, наскільки важливо зберігати чистоту наших річок. З пластику можна виробляти починаючи від ручок, лінійок, стаканчиків і закінчуючи іншими важливими речами. Радий також повідомити, що Угорщина будує на Закарпатті сміттєпереробний і сортувальний завод, і вже невдовзі він почне свою роботу».
Генконсул наголосив, що діти впродовж дня зможуть займатися і оглядати майстерню.
Віталій Постоленко, представник Державної екологічної інспекції України, який сьогодні теж побував на Закарпатті, відзначив:
«Учора з головою Держекоінспекції ми цілий день об’їжджали Тису, притоки, щоб на власні очі побачити, в якому стані прибережна смуга, річка. Наразі проблема вже винесена на державний рівень, і ми для того тут, щоб спільно з представниками громад, місцевої влади затвердити якийсь конкретний план дії, щоб перейти від стадії виявлення до системного вирішення. Відзначу одне: така проблема притаманна всій Україні, не тільки Закарпаттю, бо не вистачає ні полігонів, ні сортувальних ліній, ні спалювальних заводів».
Представник Держекоінспекції також уточнив, що нещодавно на нараді на урядовому рівні обговорювали проблему забруднення Тиси, і зокрема йшлося про те, щоб перейти від стадії щорічної ліквідації сміттєзвалищ до кардинального вирішення проблеми.
«Якщо цікавить конкретна статистика, то в цьому році взимку і навесні накопичено близько 1,5 тис кубометрів пластикових відходів, в основному, це петплашки. Так, є питання, яка частика з нього українського походження, а яка румунського, але не це важливо, важливо, що є проблема і її треба вирішувати».
Молнар Атілла Давід – голова громадської організації і автор ідеї лабораторії відзначив:
«Перепрошую, що я нині в брудному одязі, але це бруд із берегів Тиси, який опинився на мені, коли ми збирали сміття. Сьогодні ми презентуємо нашу лабораторію, і скажу, що вже кілька сотень малюків заглянули до неї, і я впевнений, що вони вийшли з неї іншими. Ми виступаємо в ролі «петпіратів» і можемо наочно показати, наскільки важлива ця проблема. В ході нашого туру ми бачили те, що проблема відходів мега велика, але більшою і гарнішою є природа, яка може своєю красою заглушити всі проблеми відходів».
За словами фахівця, є розроблений на рівні Закарпаття обласний територіальний план поводження з ТПВ, тепер треба ні рівні громад організувати його виконання, визначити відповідальних осіб, перевізників тощо. Є проблеми з гірськими населеними пунктами, куди важко дістатися. Є й інші моменти, що потребують напрацювань, і все це нині обговорюють в Закарпатській ОДА. Про результати наше видання повідомить вас додатково.
Наталія Петерварі
Приєднуйтеся: Ua.kiszo.net відтепер у Youtube, Телеграм, Інстаграм
