Із входженням Закарпаття до складу демократичної першої Чехословацької Республіки Ужгород набув статусу столиці Підкарпатської Русі. Уряд держави взявся за модернізацію міста. Тоді Ужгород нагадував середньовічне село.
Була затверджена комплексна державна програма по розбудові Ужгорода як столиці Підкарпатської Русі. На правому березі річки Уж виріс модерний урядовий квартал Малий Галагов. Тільки будинок крайового уряду, нині облдержадміністрація, обійшовся в 20 млн крон. Це був і залишається й сьогодні один із кращих в Україні ансамблів у стилі конструктивізму. Його громадськість міста прагне внести до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як об’єкт комплексного містобудування. У цьому плані мають докласти свої зусилля обласна й міська влади.
Розбудова міста велася також у напрямі забезпечення помешкань для урядовців. На Малому і Великому Галагові було споруджено 27 багатоповерхівок, а в районі Шахти сформовано мікрорайон Мала Прага з усіма зручностями для життя.
Однак псувала красу міста і завдавала багато незручностей своїм антисанітарним станом мешканцям і його гостям притока річки Уж –Малий Уж. Облаштування набережної (липової алеї), берегоукріплення річки та наведення ладу з притокою Ужа обійшлося в 9 млн крон. Малий Уж утворював у місті острів, беручи початок у Вербнику – нині район Підзамкового парку. Малий Уж протікав під замком в районі вулиці Підградської, біля будинку гімназії (нині там знаходиться хімічний факультет ДЗВО “Ужгородський національний університет” ), по сучасній вулиці Фединця і впадав у річку в районі нині площі Пушкіна. На воді притоки свого часу функціонував млин. На місці млина сьогодні стоїть багатофункціональна будова.
За доби Чехословаччини Малий Уж був “одягнений” у величезну металеву трубу діаметром до двох метрів і довжиною більше кілометра, як русло маловодне та антисанітарне. Зазначимо також, що це дало можливість осушити заболочені землі, котрі згодом були використані для забудови нових кварталів Ужгорода та позбутися на притоці Ужа значної кількості (10) мостів. Крім того, Малий Уж ускладнював і прокладання комунікацій – водогону і каналізації.
Містяни та гості Ужгорода, столиці Підкарпатської Русі, бачили чудові системні зміни і культуру будування. Архітектор-конструктивіст професор Філінгер ставив перед своїми учнями прекрасне далекоглядне і реально можливе втілення в життя завдання: “Ви повинні будувати так, щоб Підкарпатська Русь стала парком Центральної Європи”.
Сьогодні, як пам’ять про Малий Уж, притоку Ужа, на вулиці О.Фединця встановлено символічну міні скульптуру – трубу з двома рибами.
