Перші снігопади перетворили Карпати на фантастичну казку. Сноубордисти та лижники зупиняються мало чи не на кожному кроці й роблять фото чи знімають відео. Миколаїв, Тернопіль, Запоріжжя, Київ, Львів, Бровари – географічний діапазон туристів, які відпочивають нині на гірськолижних курортах Закарпаття, величезний. Чимало відпочивальників, які не вміють кататися, приїжджають просто для того, щоб потрапити на крісельному підйомнику на гору Гимба (в Пилипці) й побачити засніжені гори.
Щоправда, снігу все ще мало, принаймні для того, щоб кататися справді в задоволення. Вірніше, верхів’я гір засипані снігом сантиметрів на 30, а місцями й набагато більше, тут фактично ідеальні умови для катання. А ось нижні частини гірськолижних трас вкриті снігом ще не повністю, іноді можна натрапити на траву, шматки льоду чи камінці. Бодай день снігопаду – і все буде в порядку. На окремих гірськолижних курортах Закарпаття рятують ситуацію снігові гармати.
Незручності туристів не лякають. Багато хто розповідає, що обирає Закарпаття для відпочинку, бо тут нижчі ціни, а найголовніше – поки що немає довгих черг до підйомників. Наприклад, у Пилипці в черзі до крісельного підйомника в будній день доводиться чекати, в середньому, до 1-2 хвилин, максимально – до 7 хвилин, аналогічні черги до бугельних підйомників. А ось вихідними можна й по 30 хвилин у черзі простояти, найчастіше це буває у неділю.
Ціни, відстань, проживання
Коли заходить мова про гірськолижний відпочинок, одне з чудових місць, які згадуються першими, є Пилипець. Багато українців обирають відпочинок саме тут, адже, по-перше, цей населений пункт розташований посередині між кількома гірськолижними базами. У самому селі кілька підйомників (і для початківців, і для екстремалів), з одного боку Подобовець із доволі крутою гіркою, з іншого – Ізки, які теж славляться хорошою трасою. Не хочете кататися – можна піти на водоспад Шипіт або попаритися в чанах, відвідати еко-ферми, сироварні тощо. Тож, зупиняючись тут, точно знаєш, що відпочивати не набридне – в будь-яку мить можна поїхати, куди душа забажає.
У готелях ціни стартують від 600-700 грн за двомісний номер, але без харчування, сніданок обійдеться в 50-70 грн, обіди – можна вкластися у 200 грн (наприклад, борщ і деруни), вечеря з чимось смачненьким – трохи дорожче.
Треба визнати, що вартість харчування і проживання дещо зросла у порівнянні з останнім сезоном 2018-2019 років (торік зима була малосніжною). Самі місцеві жителі кажуть, що подорожчало все, починаючи від продуктів харчування і закінчуючи паливом та комунальними послугами, тож були вимушені теж підіймати ціни. Щоправда, мінімально, аби людей не злякати…
Оренда спорядження обходиться в Пилипці в 150 гривень – стільки коштуватиме і комплект лиж із черевиками, або комплект черевиків зі сноубордом на добу на одного. Шолом і окуляри обійдуться в 50-100 грн на день. Можна навіть взяти верхній одяг – комбінезони чи костюми, ціна стартує від 150 грн.
Доїхати до Пилипця можна по-різному. Жителі Закарпаття зазвичай їдуть власними авто, туристи з інших регіонів – на потягах до Воловця, а звідти кілометрів 20 – і ви на місці. Місцеві таксисти попросять 70 гривень з людини, можна доїхати й на маршрутці (20 грн). Якщо орендуєте будинок чи кімнату, то власники, швидше за все, заберуть вас з вокзалу на автобусі за набагато приємнішою ціною, ніж просить таксі.
У самому Пилипці теж можна пересуватися на таксі: аби доїхати від садиби на краю села до гірськолижного підйомника, треба викласти 100-150 грн. Аналогічні ціни і в усіх сусідніх селах, коливання незначні.
Лайфхаки для тих, хто воліє дешево покататися на лижах
Під час підйому на гору, який триває близько 10-20 хвилин, тимчасові попутники зазвичай діляться враженнями, цінами, розказують цікавинки. Так, наприклад, В’ячеслав з Києва розповів про свій лайфхак: «У мене є все спорядження, привіз з собою. Але в перший день, коли приїжджаю на якийсь курорт, беру лижі напрокат – і випробовую трасу. Наприклад, тепер приїхав на Пилипець, піднявся на Гимбу і виявилося, що верхня половина гори добре засипала снігом, а нижня частина дуже нерівна, багато каміння, шматків льоду, тож лижі дуже постраждали. Добре, що були не мої, то й не шкода…». Кататися на своїх дороговартісних лижах В’ячеслав планує тільки тоді, коли снігу намете в достатній кількості.
Інший лайфхак від львів’янина Сергія – як зекономити на харчах: «Я ніколи не харчуюся на гірськолижних курортах, бо тут зазвичай дорожче, ніж десь у ресторані в селі. На день катання беру з собою невеликий рюкзак, кладу в нього термос із гарячим чаєм, обов’язково – невеличку флягу з чимось міцним, а також заздалегідь купую у супермаркетах якісь поживні батончики, якими легко можна перекусити, запивши чаєм, і далі кататися. Все одно взимку вечоріє рано, тож якщо зранку добре поснідати, то спокійно можна з невеликими перекусами «дотягнути» до п’ятої вечора, коли підйомники припиняють роботу. А там уже спустився в село чи в садибу – і поїв, виходить, дешевше, ніж на горі».
Одним словом, хочете кататися, але не маєте багато грошей, не засмучуйтеся – можна зекономити, якщо знати, як саме. Та найголовніше, що гірськолижні курорти – єдина можливість відпочити під час карантину взимку. І українці користуються цим сповна.
Наталія Петерварі
Детальніше читайте на УНІАН
