До Нового року лишилися лічені дні, а дехто зізнається в тому, що досі не має новорічного настрою. Світова криза, пандемія, страх захворіти і втратити роботу, особисті невдачі і стрес не сприяють відчуттю свята. Натомість психологи стверджують, що новорічний антураж допомагає розслабитися і зменшує відчуття тривоги.
Чи правда це – “Закарпатський кореспондент” розпитав у творчих ужгородців, які поділилися роздумами про новорічні свята і показали світлини власного новорічного декору. Тож якщо ви ще не прикрашали домівку, ця публікація, як мінімум, може вас надихнути дістати гірлянди з верхньої полички шафи.
Євгенія Мучичка, майстриня:
Цьогоріч я, як і багато інших людей, відчула непереборне бажання створити вдома святкову атмосферу ще у кінці листопада. Добре, що декорацій маю цілу купу – протягом весняного карантину зв’язала кілька нових подушок у традиційних різдвяних кольорах, знайшовся час і для виготовлення ялинкових кульок. Восени під час сімейних прогулянок у лісі назбирали гілок, які потім чоловік ретельно шліфував та фарбував. Це – матеріали для нашої ялинки. Дуже тішимось, що вже другий рік поспіль відмовляємось від живої лісової красуні, натомість власноруч створюємо свою, без шкоди для навколишнього середовища. Звісно, багато чудових речей я придбала – пледи, ароматичні композиції, гірлянди, декоративні фігурки, підсвічники, постільна білизна – усе це допомагає створити затишок у кожному куточку оселі.
Дзвінка Білоног, членкиня волонтерського відділу Закарпатського осередку програми “Будуємо Україну Разом”
Ялинка – символ закарпатського осередочку волонтерської програми Будуємо Україну разом.
Ми маленькі, власних інструментів ще небагато, але і з тим, що маємо нам у 2020-му вдалося змінити житлові умови кількох закарпатських сімей, двох притулків для тварин та один невеличкий склад у Мукачеві і, що найважливіше, долучити до волонтерства більше 100 закарпатців!
Надіємося, що 2021 буде щедрим до нас, а ми надалі зміцнюватимемо курс на розбудову волонтерської спільноти нашого рідного дому.
Склад манюні: молоток, рулетка, валик, ванночка для фарби, грунтовка, барвники, лом, мандарини і ліхтарики. А, ще респіратор, малярний скотч, викрутка і “зіркою” стала робоча рукавиця, бо захищені волонтерські руки – наша гордість!
Ялинки беруть участь у нашому “сімейному конкурсі”. Цього року буде вже вчетверте. По них, мені здається, одразу видно, які з них “чоловічі” які “жіночі”. Від нового року чекаю, як і всі, напевно, перемоги над вірусом, відкриття кордонів, а особисто для себе – ще внуків.
Катерина Клованич, художниця:
Євгенія Напуда, завідувачка відділом проєктної і соціокультурної діяльності в Закарпатській Обласній Універсальній Науковій Бібліотеці ім.Ф.Потушняка:
Щодо новорічного та різдвяного настрою, то він є, адже тоді збираються сім’ями, родинами. Завжди сподіваєшся, що наступний рік буде кращий, ніж попередній, ставиш собі нові цілі, плани, але все ж таки для повного щастя та відчуття казки снігу та морозу не вистачає.
Але тепер ми, незважаючи на наш настрій, зобов’язані творити настрій і казку для сина.
Кондитерська-студія “ФіолЄтово”:
“ФіолЄтово” – це кондитерська-студія, соціальне підприємство, де навчають і працевлаштовують людей із ментальною інвалідністю. Ми вирішили зробили ялинку в стилі поп-арт. У нас у кафе взагалі все ексклюзивне, інклюзивне і незвичайне, і ялинка теж незвичайна. Це драбина, яку ми прикрасили фіолетовими іграшками.
Елена Арбузная, інструкторка Zumba fitness та Pound fitness:
Я робила ялинку для свого залу, де проводила тренування з танцювального фітнесу Zumba. Ця ялинка мала нагадувати скибочку кавуна.
Мені подобаються речі, зроблені з дерева. Якось наберусь терпіння і часу, і кульки також зроблю з чогось екологічного – зваляю з вовни чи зіш’ю з тканини.