Про це йдеться в дослідженні громадської думки, виконаному Фондом “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” і презентованому 7 листопада на форумі “Re:Open Zakarpattia”.
“Це дослідження цікаве тим, що є дві паралельні вибірки – загальне населення та представники нацменшин, і ці результати можна порівнювати”, – прокоментував політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” Андрій Сухарина.
Загалом ситуацію в регіоні опитані оцінюють як благополучну, але покращення справ відзначають лише у двох сферах – нові технології та безвіз.
“На Закарпатті люди оцінюють ситуацію в регіоні краще, як по Україні в загальному – 49% вважають її благополучною. Люди вважають, що покращилися справи у державі лише в двох сферах – доступність нових технологій та безвіз. По всіх інших сферах респонденти кажуть, що справи погані, найгірше оцінюють ситуацію з охороною здоров’я та діями влади й правоохоронних органів”, – зазначив аналітик.
Згідно з результатами дослідження, більше половини закарпатців (50,8%) бачить Закарпаття у складі унітарної України, частина (37,6%) – у складі унітарної країни, але з розширеними повноваженнями місцевих рад і громад.
“Лише невеличка частка – 2,8% – говорить про федералізацію. Загрози сепаратизму на Закарпатті немає, принаймні по тих настроях, які панують серед населення Закарпаття. Але із складу нацменшин 31% не відповіли на це питання. Саме по собі це нічого не говорить. З цими громадянами України треба працювати, доносити візію”, – вважає Сухарина.
Експерт зауважив, що питання розширення повноважень регіону співзвучне з процесами децентралізації. Згідно з опитуванням, вірять у децентралізацію 55% закарпатців, 25% – не згодні, 20% не змогли відповісти.
При цьому 26% закарпатців не проти подвійного (множинного) громадянства, серед представників національних меншин області таких 53%. Повністю не підтримують ідею подвійного громадянства 22%, серед нацменшин таких всього 6%.
Щодо мовного питання: 50% респондентів вважають, що навчання в школі має бути українською. Третина опитаних вважає, що в початкових класах навчання має провадитися мовою нацменшин.
Дослідження проводилося з 24 серпня по 10 вересня, загалом було опитано 1000 респондентів – половина з-поміж репрезентативної вибірки жителів області (6 міст та 15 сіл) та 500 представників нацменшин (з угорської, румунської, ромської та словацької громад Закарпаття). Похибка опитування не перевищує 4,4%.
