Минулого тижня відбулася зустріч керівників дипломатичних відомств України та Угорщини на Закарпатті. Про те, які наслідки може мати ця зустріч для двох країн, ми спитали у відомих закарпатських політологів. Отже. питання звучало так: “На вашу думку, ця зустріч – керівників двох міністерств – дасть поштовх до покращення взаємин між двома державами?”
Закарпатський політолог Михайло Шелемба на питання нашого видання так відповів:
“Процес нормалізації взаємин між Україною та Угорщиною триває. Є вже певні напрацювання, триває пошук певних точок дотику, компромісних варіантів, але мусимо розуміти, що час для того, щоб підписати певні угоди, документи, меморандум – ще не настав. Можемо говорити, що зараз це не грає нікому ні на користь, ні на шкоду – те, що залишаються такі відносини. Бо якщо будемо говорити відверто, якщо Будапешт офіційно блокує засідання в НАТО, то основні речі, в принципі, не блокуються. І зараз не тільки Україна зацікавлена в нормалізації взаємин, Угорщина теж. І мала би відбутися зустріч між Президентом України і прем’єром Угорщини… Процес триває, не все в ньому відбувається так, як би нам хотілося.
У той же час додам, що маленькі кроки є, це позитивно, а більші можуть зайняти час. Але це теж не є погано, краще маленькі напрацювання, ніж ніякі. Найбільшим позитивом наразі є те, що відбуваються кроки – не тільки з боку експертного середовища, а відбуваються конкретні зустрічі між міністрами, причому проходять вони, будемо відверто говорити, на проблемній території, тобто, це добре. Зустріч – це є крок.
Припускаю, що після виборів можливий прогрес, вибори стануть певним маркером”.
Керівник Закарпатського Центру політичних досліджень, політолог Віктор Пащенко:
“Перше: зустріч, яка би не була, завжди краще, ніж відсутність зустрічі. Якщо вже зустрічалися, говорили, то це вже позитив, це обмін думками тощо. Тим більше, це була не така напружена зустріч, із певними церемоніями, міністр Угорщини сюди щось привіз, тобто, є привід зустрітися, поговорити. Як я бачу, результат дуже конкретний: угорці знімуть блокування українських питань у НАТО за сигналом угорської громади Закарпаття. Я бачу в цьому конкретний результат – видно, про що говорили.
Вихід із проблем – це питання дуже широке, бо що таке ці проблеми? Річ не тільки в тім, про що говориться дипломатично, приміром, про закон про мову. І якщо розуміти ситуацію та більш-менш слідкувати за політичними процесами, тут є багато й економічних інтересів для угорської громади. А такі зовнішні речі – це більше дипломатія.
Не можна розглядати ці питання ізольовано, питання українсько-угорських взаємин, адже вони пов’язані з внутрішньоугорськими проблемами. Йдеться про суто політичні проблеми в самій Угорщині, приміром, на кого повинен орієнтуватися уряд Угорщини? Адже Угорщина теж залежить від своїх внутрішньополітичних проблем – так само, як і Україна залежить від власних внутрішньополітичних проблем.
Відзначу ще одне: завжди перед виборами є певне розширення можливостей. Іншими словами вислів “Угорщина буде діяти так, як скажуть закарпатські угорці” можна трактувати так: “чим ви більше дасте їм можливостей, в тому числі й політичних, в тому числі й через вибори, тим ми більше будемо йти на поступки вам”.
