Історія міста Мукачево – древня та велична. Пам’ятка історії – Мукачівський замок гордо височіє над містом на своєму постаменті. Єдиний вцілілий свідок зародження міста, утвердження його та процвітання. Про Мукачівський замок Паланок розповіли Кarpaty.love.
Замок височіє на горі вулканічного походження, висотою 68 метрів. Так як Мукачево розміщене в рівнинній місцевості, то з цією горою пов’язана трагічна легенда, що розкриває таємницю виникнення назви міста. Згідно переказів, ту гору було насипано вручну мешканцями поселення. В страшних людських муках виростала та гора. Звідси і назва – Мукачево
Історичні відомості про замок Паланок
Точної дати першої згадки про замок, наразі, вже ніхто не назве. Ймовірно, перше замкове дерев’яне укріплення було зведено племенами білих хорватів. Вони поселилися на цих землях у VII ст. В ХІ ст. Угорське королівство вдало проведе кампанію по захопленню Закарпатських земель і буде їх власником майже тисячоліття.
Наступна згадка про замок, що вже існував, розповідає про напад на землі половецького хана Кутеска. Впродовж ХІІІ та ХІV століть замок перебував у власності угорських родів Анжу та Арпадовичів.
Свою назву «Паланок» замок отримав від частоколу, що стояв вздовж глибокого рову навколо замку. Саме той частокіл в давнину називали «паланкою».
Період господарювання Корятовичів
Федір Корятович – угорський князь та родич самого короля Зігмунда Першого. В 1396 році Корятович отримав щедрий подарунок від свого короля – справжній замок. Відтак, фортеця окрім оборонних функцій, отримує ще й житлову. За часів Коритовича замок стає остаточно кам’яним та неприступним для ворога. Система захисту була настільки складною та заплутаною, що навіть зараз важко уявити все це в тодішній «допотопний» час. За майже 20 років господарювання Корятович зумів збудувати Верхній замок з великим дворем. Вже існуючі дві вежі були захищені ще чотирма додатковими захисними вежами. Діаметр кожної – 9 метрів. Товщина стін – 2,5метра. Було значно посилено бойову здатність – 164 гармати були готові до бою кожної миті. Трохи згодом навколо замку було зведено 10-метрову захисну стіну, також за життя князя був виритий колодязь. Після смерті подружжя Корятовичів (1414 -1418 рр.) їхній замок дістається у спадок угорському регенту Яношу Гуняді. У 1528 році замок переходить до рук угорського воєводи Іштвану Бататорі. Воєвода добросовісно поставився до свого нового маєтку. Були реконструйовані частини замку, зведений бастіон та 14-ти метрова спостережна вежа.
ХVІ ст. принесло багато горя замку. Австрійці захопили фортецю та завдали значної шкоди. Прийшлося відбудовувати замок зусиллями 50-ти тисяч кріпаків. З новинок замку – новий підвісний міст. Зовсім скоро угорці повернули собі право на власність замком у битві під Хустом.
Гашпар Магочі – новий власник замку у 1570 році.
Трансільванський період князів Ракоці
Згідно спільного рішення угорського короля Рудольфа ІІ та князя Жигмонда Баторі, замок переходить у власність трансільванського князя Жигмонда Ракоці. З не зрозумілих причин на якийсь час новим власником замку стає Габор Бетлен. У 1633 році Дьерд Перший Ракоці викуповує замок. Відтоді його нащадки володіли маєтком майже 100 років. З легкої руки Дьерда та Жужани Ракоці були зведені Середні та Нижні замки. Архітектор споруд сам французький міністр оборони – Себастьян де Вобан. Існувала думка, що Вобан був найкращим із найкращих у оборонній справі. Результат перевершив себе. Товщина стін сягала 18 метрів. Загальною площею у 14 тисяч метрів квадратних, замок – маленьке містечко за непробивними мурами. Адже в період довготривалих та виснажливих воєн за мурами замку повинні були поміститися селяни, ремісники, військові, аристократи. Всі і все вміщали в собі стіни безмежного муру.
Син Дьерда Ракоці – Франц відрізнявся від батьків своїми протестантськими та бунтарськими поглядами. Його дружина Ілона Зріні, донька хорватського бана, народила трьох дітей – Юліану, Дьердя та Ференца. Після смерті чоловіка та свекрухи Ілона стає єдиною власницею замку. У 1682 році Зріні знаходить собі на 14 років молодшого чоловіка, також з антиавстрійським настроєм, Імре Текелі. Пишнішого весілля історія міста не пам’ятає – за тиждень було випито 25 бочок горілки, 300 вина та 40 діжок пива.
Та не цим закарбувала своє ім’я Ілона Зріні на скрижалях історії. Новий чоловік Імре занадто захопився політичними іграми. Через його лояльність до турків він поплатився свободою замку. У 1685 році був розпочатий похід австрійськими військами проти господарів замку. Це найдовша облога в історії Паланок. Довгих три роки Ілона Зріні, як справжній та сильний духом полководець з мечем в руках, керувала захистом фортеці. Так могло продовжуватися ще доволі довго. Але закінчувалися запаси їжі, а допомогла все не приходила. Прийшлося здати замок ворогам. Як військовополонені, Ілону відправили на суд до Австрії, а пізніше до Туреччини. Там у 1703 році обривається життя найсміливішої жінки Мукачева.
Від того часу замок перебуває у власності австрійського короля Леопольда ІІ та зазнає суттєвих змін. Так був зруйнований в центрі замку донжон, зведений ще Федором Корятовичем, а також решту високих веж. В результаті цього замок став нижчим і набув сучасного вигляду.
Не змігши пробачити смерті матері, Ференц ІІ Ракоці на чолі національно-визвольної боротьби у 1704 році проганяє недруга зі стін рідного замку. Твердиню, після численних пошкоджень, знову реконструюють. В результаті довгих перепетій замок все-таки у 1711 році дістається австрійській владі. І це остаточно. Ференц ІІ тікає з країни і за іронією долі опиняється в Туреччині, де і доживає свої днів. Відтоді замок Паланок втрачає своє оборонне значення і стає політичною в’язницею Австрійської імперії.
З 1728 року у полоні австрійської корони перебувало близько 20-ти тисяч в’язнів. Серед них були як громадяни Автрійської імперії, так і представники інших держав.
З 1805 по 1806 рік замок стає надійним прихистком для священної угорської корони. Її тут заховали від жадібних рук Наполеона.
За часів Чехословаччини 1922-1926 рр. замок слугує казармою. У період ІІ Світової війни тут знайшли прихисток угорські війська. За СРСР тут була школа механізаторів сільського господарства, керівників колгоспів, а пізніше – профтехучилище. З 1989 року у замку Паланок діє мукачівський історичний музей. У 2008 році на території замку було відкрито пам’ятник орлу-турулу з мечем в руках. Національний символ угорців символізує боротьбу проти загарбників. Згідно легенди такий орел приніс рятівний меч Ференцу ІІ Ракоці.
Легенди замку Паланок
Хоча замок у свій час і входив до трансільванських земель, нічого спільного з вампірами та графом Дракулою він не має. Зате існують не менш моторошні історії про самого чорта, що живе на дні колодязя. Згідно переказів, Федір Корятович прагнув більш за все викопати колодязь для замку. Та на перешкоді стала скала, стіни криниці постійно обвалювалися та засипали дно. У відчаї Корятович готовий був кинутися сам на те засипане дно. Та тут з’явився сам чорт і запропонував угоду. Корятович йому – мішок золота, а дідько – воду. З радості Федір швидко погодився та зовсім забув, що грошей у казні зовсім нема. Та слуга підказав вихід. Чорт не уточнив скільки має бути золота в мішку, тому для оплати вкинули в міх дві монети. Угода була виконаною, але нечистий, страшенно розлючений, кинувся в криницю, і час від часу дає про себе чути досі.
Одним словом, приїжджайте в Мукачево без жодних сумнівів. Адже замок Паланок – унікальна пам’ятка архітектури, стіни якої нашіптують таємниці угорських князів та австрійських королів. Окрім цікавих історичних, а часом і вигаданих історій просто на території замку можна перепочити, випивши келих закарпатського вина чи філіжанку запашної кави. Втому зніме як рукою, тому екскурсія пролетить в один момент, який захочеться повторити знову і знову.
Галина Журавльова
