27 травня 2020 року Президентом України Володимиром Зеленським Тімура Аверіна було призначено головою Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області. Новий очільник району родом із Тячівщини, за фахом економіст із досвідом роботи в «The Coca Cola Company» та «British American Tobacco Plc» в ролі менеджера з розвитку територій. Приємний у спілкуванні, інтелектуал з відчуттям обов’язку перед краянами. У нашій розмові ми запитували про його призначення, проблеми, з якими стикається, а також про національні меншини.
– Це не перше Ваше інтерв’ю, про Вас неодноразово писали. Однак давайте познайомимось поближче. Яке Ваше хобі?
– Футбол, настільний теніс та шахи. Особливо шахи, люблю пограти, коли є вільний час.
– Питання важке: яка найгірша та найкраща риси вашого характеру?
– Питання дійсно не легке. Думаю, найгірше, це тривожність. Особливо під час прагнення досягти перфекціонізму у роботі. Деколи певний страх. Найкраще – це стратегічне мислення, добре обдумана стратегія.
– Що Вас спонукало стати головою РДА, чим Ви керувались?
– Прагнення до змін. Усвідомлення ситуації і бажання поміняти все на краще. Я б назвав цю роботу волонтерством. Особливо, якщо взяти до уваги досвід роботи в міжнародних компаніях і порівняти рівні заробітних плат. Можна сказати, що працюємо на громадських засадах. Утім гроші – це не та причина, чому ми тут – соціальна благодійність. Руйнування старих незаконних схем, проведення реформ на місцевому рівні та покращення рівня життя в районі – ось для чого ми тут.
– Чи не боялись, адже робота не з легких?
– На початку страху не було, була необізнаність і прагнення змін, коли ми йшли на пролом. Більше усвідомлення появилось, коли за останні пів року почався більш серйозний етап відбору, співбесіди, декларації, тести. Можливо не було усвідомлення відповідальності, але кожен розумів, що з новим Президентом та його командою є можливість дієво спрацювати на користь держави та народу.
– Які були очікування і реальність?
– Я очікував, що в колективі буде більш вороже ставлення. Не очікував, що люди, які займають ключові посади в РДА, підуть в довготривалу відпустку. Я зайшов у будівлю сам, без заступника, керівника апарату та інших ключових посадовців. Перші два тижні було важко, не приховуватиму, я був стурбований, переживав, приходив додому і не хотілось навіть їсти, розмовляти. Просто сидів, мовчав і розробляв подальшу стратегію дій.
– За доволі короткий термін на посаді Вам довелось протидіяти і пандемії коронавірусу в районі, і повеням… Що для Вас стало найбільшим викликом, що було найважчим?
– Відповідальність перед населенням, введення більш жорстких карантинних заходів. Адже люди по-різному сприймають ситуацію з COVID-19, хтось із відповідальністю та порозумінням ставиться до обмежень, а хтось нехтує і критикує, бо не вірить і не усвідомлює реальну загрозу. Важко донести до кожного, що це не гра, а реальна небезпека. Ми стараємось заради безпеки людей, а не тому, що нам нічого робити.
– За останні кілька років в українському істеблішменті ми чули багато неоднозначних оцінок щодо національних меншин, які проживають на території України. Ви керуєте районом, у якого доволі багатий мультинаціональний колорит. Як ви оцінюєте фактор багатонаціональності та як ставитесь до нацменшин?
– Позитивно. Ми розуміємо усіх, нас ніхто. Я сам проживав в Усть-Чорні, добре володію німецькою. Я виріс у селі, де ходили до церкви по черзі: до обіду українці, опісля – німці. Багатонаціональність – це особливість нашого краю.
– Чи вдалось вже поспілкуватись із представниками національних меншин?
– Поки що не вийшло через карантинні обмеження. Планувалось зустрітись із консулами Угорщини та Румунії, але через COVID-19 довелось відмінити зустрічі.
– Яким ви бачите співпрацю із нацменшинами?
– Розраховую на повну взаємодію і співпрацю з нацменшинами, зокрема з угорцями. Розширена співпраця на взаємовигідній основі, бо допомога допомогою, а от разом попрацювати набагато краще.
– Яка ваш основна мета на посаді голови Тячівської РДА?
– Головна ціль – адміністративна реформа в районі. Передача влади на міста, пояснення людям того, що вони самі можуть керувати.
А ще моя мета – поламати всі негативні новини, які кружляють навколо сфери виконавчої влади в районі. Більш наблизити людей до влади. В день я отримую в середньому 15 повідомлень в соціальних мережах від людей. Вони описують проблеми, які існують в їхніх населених пунктах, я реагую на це, повідомляю про шляхи вирішення. Це наближає людей і збільшує довіру.
