Вежі церков – ідеальне місце для поселення кажанів, облаштування гнізд сов та існування інших видів тварин. В Європі це давно усвідомили, відтак, вчені спільно з екологічними активістами та прогресивними священниками ведуть методичну роботу з дослідження церковних покрівель, та облаштування їх під потреби місцевої фауни.
У 2007 році в Німеччині був розпочатий проєкт «Життєвий простір церковних веж: НАБУ та парафії разом для більшої охорони видів» (НАБУ – нім. Naturschutzbund Deutschland, Союз охорони природи Німеччини, найбільша природоохоронна організація країни, заснована ще 1899 року, нині налічує понад 770.000 членів).
В рамках цього проєкту церкви, прихильні до охорони різних видів тварин та птахів, отримали відповідні сертифікати й таблички (котрі кріплять біля храму). У такий спосіб кожен можете дізнатися, які церкви вже були визнані дружніми до тварин (насамперед, рукокрилих, тобто кажанів) і як церква у місцевій громаді може стати місцем їхнього проживання. Кампанія була розпочата і здійснювалася Консультативним комітетом із питань німецьких дзвонів. Нещодавно Інститут еколого-релігійних студій (м. Ужгород, керівник – Олександр Бокотей), перейнявши досвід НАБУ, разом із партнерами з Румунії, Угорщини та Словаччини започаткував міжнародний проєкт «BAT4MAN: Підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів у прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України».
У рамках цього проєкту для дослідження кажанів був запрошений відомий львівський орнітолог Андрій-Тарас Башта — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту екології Карпат Національної академії наук України. Він проводив основні дослідження і працював над визначенням видів різними методами: за наявністю посліду, візуальним обстеженням горищ і дзвіниць тощо. До Тараса долучились співробітники Інституту еколого-релігійних студій Олександр Бокотей та Михайло Біланич, а на Берегівщині – також відомий орнітолог Леонід Покритюк, який регулярно ділиться з Beregovo.today результатами своїх досліджень.
Один з етапів дослідження проводився на Берегівщині, червні та липні цього року. Адже й наш район багатий на храми різних конфесій. Загалом, подібні дослідження, насамперед, стосовно кажанів, здійснюються влітку, адже саме в цей період кажани живуть тут, народжують і вирощують потомство. Глибокою осінню і аж до початків весняних теплих днів кажани перебираються з-під дахів і веж храмів у підвали будівель, штольні і печери, бо там стабільніша температура повітря, що не дає їм замерзнути.
Важливо знати, що кажани – це унікальні тварини, ссавці, які здатні літати. Вони є досить вразливими видами живих організмів і тому внесені до Червоної книги. В основному вони живуть у печерах, у дуплах дерев, у підвалах та на горищах будинків. Звичайно, поселяються вони й у вежах та на горищах церковних храмів. Кажани використовують ехолокацію, тобто «продукують» ультразвуки і, за допомогою відлуння від навколишніх предметів чи перешкод у темряві можуть оминати їх і чудово орієнтуватися в просторі. Спілкуються кажани нечутними для людського вуха сигналами, причому ці сигнали є для кожного виду унікальними, а отже, кожен вид можна визначити за допомогою спеціального приладу — ультразвукового детектора.
Процес розмноження кажанів також унікальний. Розпочинається у жовтні, коли тварини активно відгодовуються перед зимівлею. Самки спарюються з одним чи кількома самцями, а далі відбувається найцікавіше: сперма самця консервується у статевих органах самиці, через що запліднення відбувається не одразу. У такому стані вони і перебувають весь зимовий період. З настанням тепла навесні кажани прокидаються та залишають свої зимові домівки. Організм майбутньої мами запускає механізми утворення яйцеклітини та її запліднення. У самиці росте й розвивається один, рідше два ембріони. На повне формування дитинчат необхідно один-два місяці. Народжуються вони у червні. Дитинчата живі, сліпі та без шерсті, харчуються молоком матері. Тримаються на матері понад два тижні.
Враховуючи такі фізіологічні особливості розмноження кажанів та зростання рівня різних небезпек, дуже важливо берегти ці види тварин. А для цього потрібно більше про них дізнаватись. Тому співробітники Інституту еколого-релігійних студій вчились на практиці реалізовувати досвід, набутий від Союзу охорони природи Німеччини, досліджуючи різні види кажанів, ведучи їхній пошук у храмах, формуючи маршрути та відмічаючи на карті храми, де є поодинокі кажани, а де – їхні колонії, подекуди навіть колонії двох видів. Варто додати, що окрім кажанів, вежі і горища храмів часто населяють птахи, зокрема сови, голуби, ластівки, горобці, стрижи, різні комахи, павукоподібні та низка ссавців.
Під час експедиції було досліджено храми у Берегові, а також таких селах, як Дейда, Велика Бейгань, Балажер, Бене, Кідьош, Яноші, Мочола, Бадалово, Вари, Боржава, Квасово, Запсонь, Косонь, Данилівка, Бадов, Батьово, Баркасово, Рафайново, Оросієво. Загалом, дослідники обстежили на Берегівщині 4 римо-католицькі храми, 9 греко-католицьких храмів та 14 реформатських храмів. У одному з реформатських храмів знайшли досить рідкісний вид кажанів.
Результати дослідження будуть опубліковані як в наукових, так і в популярних виданнях. Адже кажанів цілком несправедливо часом звинувачують в різних бідах, або просто відчувають до них ірраціональний і нічим не підтверджений страх, базований на стереотипах та забобонах, а останнім часом ще на байках про походження епідемії Covid-19 нібито від цих тварин. Відтак, з метою просвітницької роботи, спрямованої на формування позитивного ставлення місцевого населення до кажанів, наступним етапом проекту буде встановлення біля храмів Берегівщини інформаційних та попереджувальних таблиць, облаштування спеціяльних ящиків для проживання кажанів, та занесення цих храмів на туристичну карту.
Наразі ж вчені просять всіх не заподіювати кажанам ніякої фізичної шкоди. В випадку, якщо рукокрила тварина залетіла в будинок, варто залишити її в закритій кімнаті з відчиненим вікном та виключеним світлом – зазвичай вона сама покине її. Якщо ні, то можна акуратно перенести її на двір, вдягнувши міцні рукавиці або скориставшись шматком матерії (адже тварина, захищаючись, може боляче вкусити). В рідкісних випадках, коли частина оселі (наприклад, балкон) стала місцем зимівлі великої колонії кажанів, не варто одразу виганяти їх на холод (вони там можуть загинути), натомість звернутися по допомогу до фахівців (зокрема, і через наш сайт, який буде й надалі сприяти інформаційній кампанії на захист цих тварин).
