На це питання є чимало версій відповідей. Суть їх зводиться до наступних тез:
– в Новому завіті образ півня має символічне значення певної вирішальної межі. Згідно євангельського мотиву, півень стає емблемою святого Петра, знаком його покаяння. Адже святий Петро, згідно текстів Євангелія, тричі відрікся від Вчителя ще до того, як проспівали півні.
– в основі образу півня в багатьох народних традиціях лежить його зв’язок із сонцем. Як і світило, півень відраховує час (звідси «перші півні», «до третіх півнів» тощо). В деяких культурах півень стає символом воскресіння з мертвих, вічного відродження життя. У слов’ян цей птах здавна був віщим, здатним протистояти нечистій силі. Хоча існує й зворотне толкування – мовляв, півень символізує місяць і Діву Марію.
За одними даними, до 5-го століття півень повсюди вінчав церкви, символізуючи Христа. За іншими ж, ця традиція почалася з 9-го століття, і півнями позначали не всі храми, а ті, що зведені на честь Св. Петра. Всупереч стереотипу, цей птах не обов’язково розміщувався саме на протестантських церквах. Навпаки, спочатку вони з’явилися на католицьких, в 11-му столітті навіть вийшла спеціальна папська булла, з настановою встановлювати на церковних вежах флюгери в вигляді півнів. Цікаво, що в часи, коли в Угорщині півник став знаком кальвіністської церкви, в Німеччині, навпаки, аби відрізнятись від лютеранських храмів, цим птахом прикрашали свої храми католики.
Beregovo.today пропонує читачам подивитись на фотоколекцію цих птахів, які оселились на церквах Берегівщини, значна частина угорського населення якої належить до кальвіністської Закарпатської реформатської церкви. Автором допису знайдено два таких церковних півня в Берегові (на церкві в районі Бучі та на Окремому хуторі), а також в одинадцяти селах.
Олег Супруненко, для Beregovo.Today