Завдяки теперішній епідемії коронавірусу в Україні виявилось не лише те, як країна готова чи ні вирішувати проблему такого калібру у сфері охорони здоров’я. Події висвітлили й те, наскільки інкомпетентні державні органи, які своїми суперечливими рішеннями, що змінювались майже щодня, вносили недорозуміння в голови людей. Крім цього, епідемія послужила для кожного з нас хорошим іспитом на людяність, чесність, тверезий глузд…
Наприклад, у ці тривожні дні дістатись медикам на роботу допомагали насамперед громадські активісти. Органи самоврядування, державні чиновники лише після цього почали задумовуватись над тим, як із зупинкою громадського транспорту вирішувати проблему.
Роботодавці, в міру своїх можливостей, організували для підлеглих дистанційне виконання трудових обов’язків. Але більшість урізала й зарплатню. Ніби здійснена вдома робота коштує менше…
Питання зарплатні медиків, їх забезпечення – хоча краще сказати не забезпечення, засобами індивідуального захисту постійно порушувались у пресі. Водночас, незважаючи на карантин, про працівників супермаркетів, які щодня обслуговували сотні відвідувачів, ніхто не турбувався. Ми вже давно перебували в умовах суворих обмежень, коли на обличчях продавців, касирів та іншого персоналу торгових закладів з’явились захисні маски. З тих пір виявилось, що власники супермаркетів пропонували своїм підлеглим самим придбати собі засоби захисту. Тому й бачили на них маски різних форм і кольорів. Є й такі, хто ще й сьогодні вимушений доїжджати на роботу на таксі, хоча це їм ніхто не компенсує. Читала: в Києві діяли магазини, де їх власники, незважаючи на те, що їх прибутки не впали, адже продовольчі заклади діяли безперебійно, не забезпечували транспортом своїх працівників, які добирались на роботу здалека, не орендували їм квартири. Краще пропонували скористатись підсобними приміщеннями. І при цьому хай ще радіють, що не втратили роботу. Стільки про пристойність і турботу роботодавців.
На жаль, населення не до кінця усвідомлює, що таке коронавірус. Багато-хто отримує інформацію з так званого “бабусиного радіо”, з недостовірних джерел. Масла у вогонь підливають і медійні шукачі сенсацій та чиновники, які розповсюджують неправдиві вісті. Таким чином, люди поділились на два табори: одні трусяться від найменшої тривожної новини, а інші плюють на все і не дотримуються елементарних вимог, лишаючи поза увагою, що можуть заразитися самі чи навколишніх, спричинивши трагедію, ходять в гості, відвідують масштабні пікніки тощо. У нинішній невизначеній ситуації, використовуючи необізнаність, страх громадян, активізувались і різного роду шахраї, аферисти.
Мабуть не помилюсь, коли скажу: сьогодні, як ніколи, актуальні такі риси, як людяність, готовність допомогти та своєчасне інформування з достовірних джерел.
Тімеа Мадяр
