Нещодавно мені виповнилось 25 років. Як свідома громадянка, першим, що я зробила, – подовжила термін дії свого паспорту. Однак перед тим, я поцікавилася у своїх знайомих, котрим уже стукнуло двадцять п’ять, які дії я повинна зробити після святкування цього визначного дня.
Оскільки у мене ще паспорт старого зразка, найпростішим було б піти звичним дідівським способом – вклеїти фотокарточку у відведене для цього місце. Та я вирішила стати модерною і запросити видачу паспорту в формі картки ID.
Почала аналізувати доступну в мережі інтернет інформацію, список потрібних документів та умови їх подачі.
Як з’ясувалося, видачу документу нового зразка можна запросити у ЦНАПі за місцем реєстрації. Попередньо узгодивши години прийому, прийшла до держоргану, де на мене чекав перший же «приємний» сюрприз: POS-термінал (термінал для здійснення платежів) не працював.
Настав мій назначений час, на табло висвітився мій порядковий номер. Зайшовши до кабінету, мене зустріли милі обличчя співробітників установи. Однак це мені мало чим допомогло, адже всього лише один термінал приймає плату за надану послугу, притому той, що тимчасово не працює. Найбільшим здивуванням для мене стало те, що я повинна була прийти до установи уже з квитанцію про оплату ще не наданої послуги.
«Не біда, – подумала собі я. – «Піду до найближчого банку, оплачу виставлений рахунок і повернуся сюди знову». Та, на жаль, як планувалося – не вийшло. Оскільки вже було пізно по обіді, довелося просити новий час. Співробітники мене запевняли, що до того часу і термінал полагодять. Або ж запропонувати вклеїти фотокартку у паспорт старого зразка. Такій позиції я зраділа, адже тоді мені не потрібно було б повертатися сюди знов ще й завтра. Потрібно було надати дві фотокартки, однак у мене була лише одна. Тож не залишалося іншого вибору як звернутися до органу наступного дня.
Підготувавшись до всіх можливих ситуацій, зважився усі «за» і «проти», поклала фотокартки до гаманця. Наступного дня я вирішила не подавати запит на виготовлення нового паспорту, а вклеїти фотокартку в старий, бо мені набридли оці походеньки до держустанови. Написавши відповідну заяву, сподівалася, що процес вклеювання фото – питання кількох хвилин, та і тут на мене чекав провал. Повідомили, що документ, що посвічує мою особу, можу забрати лише через тиждень.
Через такі тортури доводиться пройти, щоб запросити паспорт нового зразка.
KISZó/Іветт Чуга
