Історично так склалося, що на лівому березі Тиси знаходився так званий Малий Тячів (тепер територія Румунії). До того, як у Тячеві збудували залізний міст через Тису, залишки якого можна побачити і сьогодні, береги ріки та дві частини міста поєднувала дерев’яна споруда. А ще раніше діяла переправа. Зображення дерев’яного мосту збереглися і на фотознімках того часу. Та часті повені руйнували його, і споруда регулярно потребувала відновлення.
Ось як відповідну статтю видатків у бюджеті обґрунтовували у 1898 році:
«Були передбачені видатки на роботи з реконструкції дерев’яного мосту у Тячеві. Спочатку було заплановано провести ці роботи вартістю 582 форинти. Однак під час демонтажу переходу стало очевидно, що опорні балки та інші елементи мосту настільки прогнили, що треба було терміново, без проведення конкурсних торгів, здійснити їх ремонт задля безпеки руху».
Кошти виділяли не лише на реконструкцію, але і на страхування мосту. Деякі плани ремонту конструкції збереглися в Угорському національному архіві (м.Будапешт).
Залізний міст збудували на початку ХХ століття. У 1907 році австро-угорське Міністерство торгівлі оголосило конкурсні торги на будівництво мосту через Тису в Тячеві. Пропозиції можна було подавати до 2 квітня 1907 року, неустойка – 5%. Таке оголошення розмістили у виданні«Magyar Ipar» («Угорська промисловість») від 17 березня 1907 року. Через кілька місяців у виданні «Épitő Ipar» («Будівельна промисловість») від 4 липня 1907 року оприлюднили результати тендеру. У повідомленні йдеться:«Найдешевшу пропозицію з фундаментних робіт для тячівського мосту через Тису зробив Бейло Жигмонді – кошторисна вартість складе 220188,20 крон».
Бейло Жигмонді (1848-1916) – відомий угорський інженер-механік, мостобудівник, фахівець з глибокого буріння, фірма якого брала участь у будівництві мостів через Дунай у Будапешті, – Мосту Свободи, Мосту Ержибет та Мосту Маргіт. В місті Сегед (Угорщина) можна побачити пам’ятник цьому видатному мостобудівнику.
Як можна прослідкувати у тогочасних державних звітах про доходи й видатки, будівництво мосту тривало і у 1908 та 1909 роках. А у зведенні від 1911 року йдеться про те, що у фундаменті мосту виявлено одну тріщину. В Австрійському державному архіві зберігся фотознімок новозбудованого мосту у Тячеві часів Першої Світової війни 1914-1918 років.
Та існував міст недовго. Як відомо, його підірвали у роки Другої світової війни. Втім, у деяких документах 40-х років є і несподівані згадки про долю споруди.
Як свідчить публікація Угорської телеграфної агенції (MTI) від 17 жовтня 1941 року, на той час міст у Тячеві був підірваний румунами, і проводилась його реконструкція:
«До завершення реконструкції дорожнього мосту у Тячеві, який був підірваний румунами, рух на цій ділянці Тиси здійснюватиме пором. Фермер із Сепинци Янош Тіт’ї не хотів чекати на пором, тому біля броду пірнув у Тису, велика вода його змила, і він потонув у ріці», – йдеться у повідомленні.
Наталія Маджара
