У мережі розповіли походження поширених прізвищ на Закарпатті

Русин, Лях, Волошин, Русинко, Рацин, Олашин, Товт, Горват, Орос, Лендєл. Що ж спільного у цих, доволі частовживаних в Закарпатті, прізвищ?

Правильно, всі вони походять від етнонімів, тобто назв національностей, повідомили в спільноті По-нашому. Такі практика зустрічається по цілому світу, та неабиякої поширеності набула на території колишнього Угорського Королівства, де в одному населеному пункті часто проживали декілька різних народностей. Отже, в одному селі легко було відрізнити два Василя тим що, наприклад, один походив від німців, а другий був словацького походження.

До речі, Horvát(h), до сих пір п’ята найпоширеніша фамілія в Угорщині. Цікаво, що часто брали до уваги не стільки етнічну ідентичність (адже до 19. сторіччя питання національності й народності були доволі розмиті), скільки географічне походження. Наприклад, Lengyel (Поляк) могло означати що пращур цієї людини прибув з Польського Королівства, отже це міг бути й Галичанин будь-якого етнічного походження.

Прізвища побудовані на етнонімах розповсюджені й у нас, причому співіснують як прізвища з угорським, так і прізвища зі слов’янським коренем. Слід зазначити, що угорські прізвища часто базуються на старих назвах національностей, що в сучасній мові вже не вживаються. Отже, часом трохи тяжко їх ідентифікувати. Сподіваюсь, що цей коротенький список зможе у цьому допомогти:

– Русини: Русин, Руснак, Русняк, Русинко, Русинкович, Русинчак, Русинка, Орос…
– Угорці: Мадяр, Мадярчик, Мадзар, Маджара, Угрин, Угринчин…
– Румуни: Волох, Волошин, Волоськый, Волощук, Олах, Олашин…
– Словаки: Товт, Товтин, Словяк, Сотак, Цотак
– Поляки: Лях, Ляховець, Ляхович, Лендєл, Поляк…
– Хорвати: Горват…
-Серби: Рац, Рацин, Сербин…
– Італійці: Oлас, Таліянин…
– Німці: Не(й)мет, Не(й)меті, Німчук, Шваб, Сас (саксонець, трансильванський німець), Сасин, Баюр (баварець), Франк (франконець)
– Турки: Teрек, Турчин…
– Литовці: Литвин (ймовірно не стільки народність, скільки походження з Великого Князівства Литовського).

Голос Карпат

Post Author: UA KISZó