Із 1 по 21 липня на Мукачівщині проходила вже традиційна етнографічна експедиція. Як і в попередні роки, цьогоріч до організації й проведення тритижневої етнографічної практики студентів-істориків УжНУ долучились наукові співробітники Закарпатського обласного музею народної архітектури та побуту: Василь Коцан (директор, один із керівників експедиції), старші наукові співробітники Василь Король і Михайло Рекрутяк, інформує департамент культури Закарпатської ОДА.
Для наукових обстежень було обрано такі села Мукачівшини, як Бобовище, Лохово, Грибівці, Балашовці, Їльківці, Розтовятиця, Микулівці, Жуково, Руське, Чопівці, Іванівці, Череївці, Лавки, Лісарня, Клячаново, Щасливе, Горонда, Старе Давидково.
В організації цьогорічної експедиції також сприяли представники Мукачівської райдержадміністрації та сільської ради Бобовища, директор Бобовищенської середньої школи Галина Касинець. Саме місцева школа стала базою для учасників експедиції, де були створені всі необхідні побутові умови.
З перших днів експедиції її учасники поринули у вир польової етнографічної роботи. Велика кількість цікавих розповідей старожилів про традиційну культуру та побут місцевого населення супроводжувались фотофіксацією автентичних пам’яток старовини. Співробітники музею були залучені до роботи у кількох тематичних підгрупах експедиції. Василь Коцан керував групою із семи студентів, які збирали матеріал про традиційні сільські ремесла і промисли, народне житло та вбрання, традиційну родинну і календарну обрядовість. Василь Король зі своєю групою досліджував народну магію, медицину, лікарські рослини, демонологічних персонажів, замовляння. Михайло Рекрутяк фіксував матеріали про особливості сімейного побуту, наслідки трудової еміграції в країни Західної Європи й Америки в першій половині ХХ ст., вплив Першої та Другої світових воєн на структуру сім’ї і шлюбні відносини у селах Бобовище, Лохово, Грибівці, Розтовятиця, Копинівці, Микулівці, Жуково, Череївці, Кальник та Медведівці. Необхідну інформацію учасникам експедиції надавали прості мешканці.
За три тижні експедиції тематичними підгрупами, до яких були залучені музейні співробітники, опитано близько 200 респондентів, відзнято понад 3000 фотографій, на яких фіксувалися традиційні житлові й господарські споруди, побудовані у 20-60-х рр. ХХ ст., народний текстиль (рушники, скатертини, серветки, доріжки (“покровці”), настінні вишиті килимки), керамічний посуд, ткацький реманент тощо. Крім того, учасниками експедиції записано цікаві розповіді про звичаї й обряди, пов’язані з народженням дитини, всі етапи народного весілля, особливості похоронних і поминальних обрядів, відзначення таких релігійних свят, як Різдво та Великдень. Близько ста речових пам’яток старожилами досліджуваних сіл були подаровані учасникам експедиції. Вони стануть чудовим поповнення фондів Ужгородського скансену й архіву лабораторії етнології, фольклористики та краєзнавства ім.М.Тиводара УжНУ.
Поряд із пошуком етнографічного матеріалу музейники, як і інші учасники експедиції, брали участь у вечірніх “етнографічних посиденьках”, організовували пізнавальне дозвілля. В цілому наукова мандрівка пройшла напрочуд цікаво, жваво та продуктивно.
