З нагоди позачергових парламентських виборів, які відбудуться 21 липня, – подібно до виборів до органів місцевого самоврядування 2015 року – Спілка угорської культури Закарпаття (КМКС) та Демократична спілка угорців України (УМДС) співпрацюватимуть разом знову.
«Це вочевидь дуже важливо, адже одним із основних завдань виборів до органів місцевого самоврядування було те, щоб угорці Закарпаття об’єдналися і висунули спільних кандидатів. Завдяки такій співпраці чотири років тому до Закарпатської обласної ради потрапили 8 кандидатів. Така згуртованість має позитивні результати, і її чекають від нас і угорці Закарпаття, і Угорщина, і угорський національний уряд», – наголосив угорський кандидат у народні депутати у виборчому окрузі №69 з центром у м. Мукачеві Мікловш Товт.
На думку члена угорської фракції облради, мета 21-го липня у всіх трьох виборчих округах, де балотувався спільний кандидат від угорців, однакова: здобути перемогу на виборах та потрапити до Верховної Ради України, аби представляти все Закарпаття, але в першу чергу інтереси тутешніх угорців. «Угорщина підтримує угорське населення краю, а нашим завданням є робити свої справи спільно, об’єднавшись. Не дозвольмо позбавити угорців їх законних прав! Для цього потрібно всім піти на виборчу дільницю і віддати свій голос за обраного кандидата», – наголошує можновладець.
В українських органах влади нам не вдалося вибороти створення «угорського» округу, який об’єднував би більшу частину угорських населених пунктів Закарпаття, тому створення такого округу є пріоритетним!
Підтримуємо реформу децентралізації, наша мета – створення самоврядності на Закарпатті, а також те, щоб під час запровадження адміністративних реформ брали до уваги етнічний склад. У випадку змін кордонів районів (замість наявних 13 районів планується створити всього 4), просимо створити район із переважною більшістю угорського населення, центром якого стало би Берегово.
– Стосовно освіти: наразі успішно працює вибудувана угорська система навчання, яка забезпечує можливість навчання на рідній мові від дитячих садків до вищих навчальних закладів, яку хочемо зберегти і якою має на меті скористуватися і надалі.
Ми не заперечуємо, що молодь зобов’язана вивчити державну мову, навіть люди більш похилого віку намагаються засвоїти її. Але наші рекомендації стосовно того, що українську потрібно викладати не як рідну мову, чути не хочуть.
– За останні 5 років нам обіцяли, що в країні настане мир, однак відтоді в боях загинуло 13 угорців.
– За підтримки Угорщини реалізувалися численні такі програми, які позитивно відобразилися на житті угорців Закарпаття:
· конкурсні можливості, надані Закарпатським центром економічного розвитку «Еде Еган»;
· будівництво, розвиток та реконструкція шкіл, садків, осучаснення сільських амбулаторій;
· відкриття спортивних баз.
– Тенденція підтримки-розвитку розвиватиметься й надалі, очікується, що з’явиться можливість, завдяки якій угорці Закарпаття зможуть втриматися на своїй малій батьківщині. Нашою метою повинно стати створення нових робочих місць та забезпечення відповідних можливостей задля того, щоб нікому не доводилося залишати Батьківщину в пошуках кращої долі.
– Туристичний потенціал краю: Закарпатські угорці мають стати провідними у туристичній сфері регіону.
– Програма комплексного розвитку Берегова.
Найважливіші проблеми регіону:
· перехід кордону (будівництво нових сучасних КПП);
· будівництво доріг (M3, M25: Велика Добронь − Яноші);
· переробка сміття (Яноші, Батьово);
· постачання питної води та відведення стічних вод (Соловка);
· видобування термальних вод (Косино, Гут, Бакта);
· вирубка лісів (Рафайново, Гут);
· створення робочих місць;
· доступні ціни на енергоносії (реприватизація).
Пріоритети:
– будівництво м’ясопереробного цеху та цеху з переробки молока (осучаснення тваринницьких ферм);
– оптова закупівля овочів та фруктів (консервна промисловість, холодильники);
– виготовлення біо-продукції(монтаж обладнання);
– розвиток садівництва та виноробства (винних погребів);
– започаткування футбольної академії (пошук талантів);
– розвиток краю (інфраструктура, послуги, туризм);
– впровадження інновацій у сфері енергозбереження (утеплення, опалення, сонячні батареї);
– розкриття та представлення закарпатської національної спадщини.
