Вже кілька тижнів, як із головою пірнули у пляжний сезон і разом з ним розпочався й період неосяжного засмічення навколишнього середовища. Я постійно ходжу плавати на озеро, яке утворилося на місці колишнього піщаного кар’єру, тож маю змогу спостерігати за тим, як поводяться з відходами мої співвітчизники, котрі виявили бажання поплавати, позасмагати чи просто відпочити поблизу водойми. Отож, цих людей, незалежно від їхньої національної приналежності, поділяю на чотири категорії.
До першої відносяться повністю безвинні відпочивальники.
Тобто, це ті, хто не спричиняють ніякої шкоди для природи. Здебільшого приходять на берег озера з одним рушником, кілька разів занурюються у воду, трохи поніжаться на сонці, а потім покидають пляж із тим, із чим прийшли – з однісіньким рушником.
До другої групи відносяться розумники.
Їх можна назвати й порядними, але все ж таки застосую інше слово. Це люди, котрі на берег водойми приходять з великими торбами, ласують усілякими смаколиками, напоями, однак, покидаючи місце відпочинку, прибирають за собою, навіть лушпиння насіння гарбуза визбирують з-поміж піску. Розумними таких осіб вважаю тому, що вони мають чітке усвідомлення: якщо і завтра хочуть відпочивати у чистості, без смороду та мух, їм теж потрібно докласти зусиль. Як мінімум, зібрати за собою сміття.
Третя категорія – це шкідники.
Сюди можна віднести людей, котрі, трохи перебільшуючи, де їдять, там і випорожнюються. Все розкидують навколо себе: недопалки від цигарок, пластикові пляшки, тару з-під пива, папір, погризену курячу кістку, шкірку від кавуна. І на все це на лічені хвилини налітають мухи, а на наступний день місце, де відпочивала оця третя категорія осіб, стає схожим на вигрібну яму, яка до того ж і смердить, однак їх це абсолютно не хвилює. Ба більше, наступного дня приходять знов, і в тому ждусі продовжують забруднювати все навколо себе.
І до останньої групи відноситься найбільш дивна категорія – це дурні люди.
Вони вважають себе педантами. Після завершення відпочинку на водоймі збирають за собою свої лахи, а потім… легким рухом руки кидають усе сміття під найближчий кущ. Куди кинув один, туди й кидатимуть інші. І за кілька днів купа сміття перетвориться у гору інфекцій. Дурні, бо не задумуються над тим, що навколо озера прибиральники не працюють, а їхнє сміття і через місяці валятиметься в тому самому місці, куди його викинули, а також над тим, що якщо подує сильніший вітер, то все навколо буде покрите сміттям.
Чому розповідаю все це? Все тільки тому, бо попереду ще пів літа, і якщо хтось впізнав себе, ще є час змінити своє ставлення.
