278 депутатів Верховної Ради вважають, що кожен громадянин України, поза церквою та власною оселею, зобов’язаний розмовляти виключно українською мовою. Це не вигадки, а сувора дійсність, адже такі вимоги передбачує нещодавно ухвалений закон про мову.
Приймали закон, за який повинно бути соромно, у вкрай дивний спосіб. Перед будівлею законодавчого органу зібрався «захоплений натовп», котрий всіляко закликав нардепів проголосувати за документ, який, на їхню думку, вирішив би всі проблеми країни. Перед початком голосування народних обранців потішили показом фільму, в якому письменники, відомі громадські діячі, керівники церков звернулися до парламентарів, щоб ті зробили правильний вибір. З’явився і Віктор Ющенко, президентська діяльність якого навряд чи запам’яталася громадянам як така, що призвела до розквіту країни. Увійшов і патріарх української православної церкви Філарет. Словом, усе було дано для політичного спектаклю, результатом якого стало прийняття закону, наслідки якого можна прирівняти до гітлерівської бібліокластії (спалення книг). Ба більше, це рішення перевершує навіть той варварський почин, адже тоді «знищували» вже зароджену вільну думку, а тепер цей закон позбавляє мільйонів громадян свободи вільної думки рідною мовою.
Згідно з фактами, це гучне рішення дещо спантеличило чинного президента. Він виступив одразу з кількома промовами. Спершу він зробив заяву стосовно того, що як тільки документ потрапить до його рук, одразу його підпише. Через деякий час він стверджував, що захистить права всіх громадян, рідною мовою яких є російська чи будь-яка інша мова, якою спілкуються нацменшини. З цих двох заяв можна зробити лише один висновок: Петро Порошенко підписує документ у святковій помпезності, але перш ніж зробити це, сплутує усі картки.
Звісно, може статися і так, що чинний гарант держави заради влади здатен на все і, як результат, дії президента небезпечні як для нього, так і для суспільства, 278 депутатів можуть щезнути з політичного життя, а сам Порошенко, який через командувачів військ у незрозумілий, але вирахуваний спосіб продовжує руйнувати країну, та який не зумів вибороти перемогу, зрештою так і не досягне своєї мети.
Однак для цього потрібна сильна українська держава, в якій панує справжня, а не видумана демократія. Можливо, допоки країна дійде до цього, вже навіть мріяти угорською буде заборонено.
